Для голосування необхідно авторизуватись

Під твоїм захистом

А що це! Та невже сльоза?
Та скільки можна!? Цілу ніч, напевно!?
Життя пекуче, б’є немов лоза!
Та б’є воно частенько недаремно.

Давай, розказуй. І без таємниць,
Послухаю, тримаючи за руку,
Все розкажи, до краплі, до дрібниць,
Твоя тривога – це для мене мука.

Ще хочеш плакати? Ну що ж, поплач,
Ось комір мій і ніжний, тихий голос,
Порадник твій, не кат я, не палач,
Твій захисник, опора, сила твоя.

Візьми собі у голову навік,
Один дзвінок і я вже порозі,
Я витерплю без слів пекельну біль,
Та сльози твої витримать не в змозі.

Я взяв тебе під захист, під крило,
Твоя довіра це велике щастя,
Моя тендітна, щоб там не було
Та в моїй силі ти не сумнівайся.

Мені все рівно що там кажуть люди,
Куди їх плітка в цей раз заведе,
Я можу показати гострі зуби,
Та ти цього робити не даєш.

Ти вчиш мене словами не кидатись,
Зціпити зуби важко, ти повір,
Та лиш для тебе буду я старатись,
Бо чоловік я, а не лютий звір.

Я звіром можу стати як образять,
Тебе, кохана. Хто б це не зробив,
І хай про мене лиш погане кажуть,
Я розірву без жалю на шматки.

Лише тоді я звіром можу стати,
Все розгромлю без сумнівів, вагань,
Твій кривдник не отримає пощади,
Зроблю це я без жодних коливань.

Тоді твій погляд тільки заспокоїть.
І дотик ніжних і тендітних рук.
Мене до тями тільки це приводить,
Мій еліксир від злості і від мук.

Залежні ми до смерті із тобою,
Ти в серці і навік в душі моїй,
Ти та що зветься моя сила й воля,
А я навіки воїн вірний твій.

P.s: Ось ці слова бажаю я почути,
Кому це важко, той тоді не мій,
Я хочу бути “за” і потонути
В турботі воїна з таємних моїх мрій.

Автор: Моріка Марцій

2

Автор публікації

Офлайн 2 дні

0956583532

89
Коментарі: 17Публікації: 19Реєстрація: 23-10-2020

Бронзове перо

Достижение получено 18.05.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 21.04.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій