Для голосування необхідно авторизуватись

Затишна гроза

Дві години ночі! За вікном дощ і прозорі краплі падають на землю, яка і так вдосталь напоїлась дощем. Сон залишив, але це не безсоння, ні! Просто я обожнюю таку погоду! Для мене вона – затишок, вона – пауза від стрімкого часу, вона – відпочинок!
Хтось спить і пропустив цю красу за вікном! А я взяла ручку і написала вірш! І зовсім не важливо, що я майже не спала! За те я відпочила! Дійсно відпочила!!!

Змиває дощ прозорими сльозами
Турботи швидкоплинного життя,
Тяжкії краплі сиплються над нами,
І звуком грому поїться Земля.

Несе краплини вітер між вітками.
Листочок поцілований дощем
Зазеленіє швидше, більш яскраво,
І вкриється все дерево плащем.

Ти думаєш, що краплі ці маленькі
Не мають сили!? А в них сила є!
Щоб билося Землі серденько
Вони без жалю віддають себе!

О ці перлини, в небі що створились,
Чому ж вам не пливеться в висоті!?
Чому від мами – хмари відділились!?
І вниз! Зігріті сонцем золотим!

Гроза лютує і блакить небесну
Шматками ділить блискавки малюнок,
Напрочуд стрімко, почерком майстерним
Вона виводить дивний візерунок.

Цей візерунок зникне дуже швидко,
Лиш спогади залишить по собі,
З’явись на мить, хоча б на одну хвильку,
Порадуй око спраглої землі.

Та ось і ранок! І нічні пригоди,
Які я бачила в стемнілих небесах
Безслідно зникли і безповоротно,
Лиш спогади залишились в думках.

Я знов чекатиму штрихи яскраві,
Щоб серед ночі в руки ручку взяти,
І слухаючи важкі краплі,
Знов вірш про тебе написати.

Автор: Моріка Марцій

6

Автор публікації

Офлайн 1 день

0956583532

31
Коментарі: 2Публікації: 6Реєстрація: 23-10-2020

Думок на тему “Затишна гроза”