Для голосування необхідно авторизуватись
ok
Привет, железый кладоискатель,
Привет, хранитель древних руин.
Что руки старые прячешь,
Взгляд твой чего поник?
Что говоришь? Устал?
Все пред тобой пролетело за миг,
Всю жизнь свою прокопал,
Но так сокровищ и не достиг?
Приляг, бедняга, поспи.
Брось карты, мешки и лопаты.
Узри свои сны, души родники
И вот – твое первое злато.
Людвіг Нявкатий, Його Пелехатість, справжній король, повелитель у хаті! Служать Йому і дорослі, і діти, Навіть бабуся готова служити! Бідкалась мишка: – […]
Хтось голодний місяць надкусив: У хаті темно, що не видно й тіні. Розгубила ніч в траві росу – Вона уранці обернеться в […]
Вже ходить серпень по стерні, Настоює на травах ніч. Ключем скрипковим журавлі Вже замикають брами літа… Уже палахкотять жоржини І зорі-айстри у […]
Я из тех сумашедших,что жизнь наизнанку… Что в радости расцветают, как цветы,- спозаранку. Из тех, что грустят и тоскуют подолгу, И ищут […]
