Не почнуться інакше сніданки,
ти завариш міцної кави.
На вікні відсуваєш фіранки,
літній промінь сяє між нами.
Не почнуться інакше ранки,
в мене з чаю, у тебе з кави.
Розливаємо день у дві філіжанки,
в мою свіжі заварені трави.
Не почнуться інакше справи,
споглядаєш з вікна на бульвари.
Я додам запашної приправи,
в чай з троянди, неначе нектари.
Не почнуться інакше ранки.
Смакуй каву малими ковтками.
Як на небі течуть вільні хмари,
обійму тебе ніжно руками.
У ніч з 23 на 24 грудня
Олександру на згадку про Львів
2 коментарі “Наші ранки”
Так чуттєво і живописно, що пройняло мурахами і відчувся запах кави!!!
Дуже дякую) ці ароматні миті надихають)