У повітрі залишки літа,
не порушений затишок мій.
Ця осінь на диво привітна,
Я радію порі золотій.
У небі ще шириться сяйво,
прогрітий сонечком день.
Ця осінь на диво ласкава,
їй присвячено сотні пісень.
У лузі трава зеленіє,
Я зплету свій останній вінок.
Ця осінь в лісах багряніє,
ще не час журливих думок.
Міхненко Ольга-Елизавета