Вне памяти

автор eliza_lens|Опубліковано 12.01.2021

Когда о ней пишу, становится все ясно.
Я видела как это жить не с тем.
Немного грустно, но в остальном прекрасно,
из памяти уходит насовсем.

Офлайн 2 тижні

341

Коментарі: 17Публікації: 102Реєстрація: 18-08-2020

Достижение получено 31.12.2020

Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій

Достижение получено 10.09.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Опубліковано 29.09.2020

ОСІННІ ДОЩІ І РАДОСТІ СЛЬОЗИ

1 Осінні дощі В сивих хмарах – Біжи мерщій, Долаючи страх… 2 За обрієм тумани І зграї […]

Опубліковано 23.08.2018

Решётка… В небо я смотрю. Я заперт, этим опечален, средь ночи с вами говорю… Скажите, в чём я ненормален? Быть может, правы […]

Опубліковано 11.11.2020

Мої думки були придумані не мною, Мої слова розсипалися в порох. Я залишилася лелекою німою, Самотнім стовбуром, а навкруги лиш морок. […]