Для голосування необхідно авторизуватись

Замріяна, і на душі так сонячно

Замріяна, і на душі так сонячно,
Що навіть з неба жовті сполохи
Попадали додолу в капелюхи,
В гарячі золотаві кругляхи.
Рослинки стрункі нарікаючи «соняхи»,
Полем, мов морем, котяться спалахи,
Відблиски сонячні, як мікровибухи.
Я підставляю промінчикам руки,
Квітки граційно повторюють рухи,
Якісь ніби чують музичні звуки.
То, може, співає дзвінка й солов’їна,
Яскрава моя гомінка Україна.
Пісня її поетично-лірична,
Здається, її відчуваю фізично.
Літо розлите цвітом своїм надихає,
Світлом заповнити душу мою обіцяє.
Нива родюча ласкаво мене обіймає,
До себе тихенько пригортає й гойдає.
Мрійлива дівчина у соняхах жовткових
Танцює вільно в мареннях ранкових…
28.07.2020.
2

Автор публікації

Офлайн 5 днів

flypani

61
Коментарі: 0Публікації: 28Реєстрація: 11-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 11.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій