Для голосування необхідно авторизуватись

Лист

 

Я знаю, мамо, ти іще не спиш,

 бо сон тихенько обійшов стару хатину.

Не плач, прошу, надію не облиш.

В цей час твій син боронить Україну.

 

Збирала речі і молилась тихо,

А ще те ніжне: «Шапку одягни..»

А зараз лиш листи мої – утіха,

Й самотні думи, як нічні човни…

 

Ти все питала: «Може інший хтось?»

А я не знав тоді, що мав казати…

Мені дорослим стати довелось,

Повинен був я зброю в руки взяти.

 

Я знаю, мамо, ти іще не спиш,

Вже в соте розглядаєш сина фото.

І кожну ніч тихенько так сидиш,

Й блаженно обійма тебе скорбота.

 

Я вірю – незабаром повернусь,

Хоч інколи нестерпно й дуже страшно!

Поспи, рідненька, й я тобі наснюсь

Малим хлопчиною, замріяно і пташно.

1

Автор публікації

Офлайн 4 тижні

Goshenko1

10

Перестала бути зручною для усіх підряд...

Коментарі: 0Публікації: 5Реєстрація: 11-10-2020