В цей зоряний вечір замріялась,
Защебетав соловей, немов би прокинулась,
Так тривожно пісня його пролунала,
Немов мою мрію обігнала.
Так хотілося кохання чистого,
Без обману та зради, світлого,
Душа , як сонце б світилася,
Все щастя там би вмістилося.
Та сова все на місце розставила,
Заблистіла очима, різко фиркнула,
Мою мрію враз відбила,
І картина намалювалась правдива.
В житті різне трапляється,
Метелики літають, чи оси кусаються,
Квіти сиплються, ти щаслива, кохана,
Або сльози, немов різана рана.
19.03.2021
2 коментарі “В цей зоряний вечір замріялась”
Дуже гарно…
І правдиво.
Так, у житті всяке буває…
Дякую! Різні сторони кохання.