Для голосування необхідно авторизуватись

Почуваю себе річкою

Почуваю себе річкою серед потоку щоденного буття. У невідомих краях свій початок єства започаткувало маленьке джерело, джерело мого існування, де не простим шляхом, напрямком до вічності протікають води мого життя. Неспинна течія з перепонами на шляху несе мене в далеку невідомість. Потік життя. Потік мого життя, мого існування. Іноді мені здається, що я втрачаю сили і перестаю рухатись в трясовинах буденності. Мої води затікають в канави, які норовлять мене отруїти і я зупиняюсь наче помираю, але чисті притоки дають мені нові сили для життя, де я оживаю і знову продовжую свій життєвий шлях на якому чимало пригод та перешкод. Життя знову тече рікою. Круті пороги допомагають дивитись мені на все по-іншому. І ось, я знову течу в своєму руслі тихою і покірною в своїх берегах до невідомої вічності. Мало хто бачить мої підводні каміння, які іноді розрізують навпіл мою, приховану від усіх, душу. З часом я звикаю до цього і продовжую бути покірною природі і нести спокій на поверхні. Життя пливе, до мене приєднуються інші водойми, які укріплюють мене та роблять сильнішою і могутнішою. Та разом з цим, все це вносить в моє життя чимало хвилювань та перешкод. Не раз бурхливі потоки гніву виходять за береги мого спокою і я руйную на своєму шляху все, що мені зустрічається. Я перетворююсь на брудну течію і стрімко несусь вперед не зупиняючись ні на мить. Життя буває і таким. Я розливаюсь в своїй непокірності і заповнюю суху поверхню своєю течією і цим самим роблю неспокій навкруги. Та з часом я утихаю, наче приборкана та упокорена кимось з небес, де я продовжую повертатись в свої береги. І ось, знову життя продовжується не зупиняючись ні на мить. На моєму шляху можна зустріти мілини, які легко піддаються броду. В таких місцях я роблюсь безпорадною та смиренною, де мене легко підкорити та перекрити мені шлях. Але я продовжую рухатись просочуючись крізь каміння, незважаючи на його могутність. Іноді мені приходиться міняти русло, щоб обійти греблю з перешкодами, та це мене також не зупиняє продовжити свій шлях насолоджуючись світом. А ще, я деколи стрімко падаю вниз водоспадом, де розбиваю свою душу на дрібні краплини наче не виплакані сльози. Здається, що в таких місцях життя закінчується. Та це тільки здається, тому що, життя насправді знову продовжується, хоч і в бурхливому потоці. Та з часом течія знову робиться смиренною і рухається вперед. Ні що не зупиняє річку, навіть глибокі крутежі, які утворюються на її поверхні. Вона все одно мчить вперед не повертаючи у минуле. Ось таким є її не простий життєвий шлях до вічності. Таке воно є – життя. Чомусь почуваю себе річкою, серед потоку щоденного буття…
Лю…
1

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

Людмила Людмила

88

Я просто жінка

Коментарі: 0Публікації: 34Реєстрація: 11-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 15.04.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій