Для голосування необхідно авторизуватись

Це не мої слова, а Біблії пророчі.

В нас стрімко пропадає доброта,
Повага, ввічливість, сумління.
І багатьом не лячно, що його душа,
Черствіє вже і робиться камінням.

Як прикро усвідомлювати все,
Псується нація і людство калічіє,
Росте байдужим покоління молоде,
І з року в рік згасає в нас надія.

Втрачаєм щирість у своїх серцях,
Потрохи святість у душі руйнуєм,
Високі мури вже будуємо під дах,
І в гордиливості своїй ґаздуєм.

В несправедливість поринає світ,
Брехня як правда по землі гуляє,
Про Божий забуваєм заповіт,
Поміж людьми хвали собі шукаєм.

Збагачуються статки в богача,
Гріхам зупинки він своїм немає,
І відіймається останнє в бідняка,
Як далі жити він не уявляє.

Куди ми котимось, чого чекати ще,
На що надіятись у цім жорстокім світі?
За для збагачення ми нищемо живе,
Царям під ноги ми кидаєм квіти.

І брат на брата вже пішов з мечем,
І батько з сином у лиху годину,
Один на одного піде з ножем,
Забувши в гніві про свою родину.

Весь світ у хаосі, а ми як королі,
Гадаємо, що вічно будем жити,
Пророчі з Біблії наближуються дні,
Чи зможемо все це ми зрозуміти?!

Добро і зло в серцях панує всіх,
Хто кому служить вже не розуміє,
Півсвіту плаче, в інших тільки сміх,
Як свою душу в злі не загубити?!

І з кожним днем світ крутиться скоріш,
І сум і страх усе оповиває,
Бог з сатаною б’ється за нас всіх,
Коли цей бій закінчиться, не знаєм.

Тож розум свій тримаймо в чистоті,
Хай Ангел з неба нам допомагає,
Бо скільки жити нам на цій землі,
Один Господь у цьому світі знає.

Шлях не простий у кожного з людей,
Багато з нас відпаде ще від Бога,
До пекла шлях прокладено легкий,
А в рай терниста виється дорога.

Хай Бог подасть нам мудрість із небес,
Смиренний дух в людські серця подує,
Щоб схаменулись ми від злих чудес,
Бо сатаниське жало не жалкує.

В нас стрімко пропадає доброта,
Про ці часи нам пише Откровення,
Великий бій ведеться за життя,
Пророчі з Біблії показують знамення.

Великий сум уже на небесах,
Людській жорстокості дивуються нечисті,
Народи сваряться, готується війна,
Лунають чварами промови урочисті.

Все посоталося і праведне й святе,
Мутніє розум з кожним днем сильніше,
Без Бога наша праця пропаде,
Це усвідомити потрібно нам скоріше.

І лине крик у мене на устах,
Бо серед цього важко дуже жити,
Куди не глянь, усе кипить в гріхах,
Дай Боже мужність людям це зносити.

І миру кожному дай Боже у серця,
Боротися з злим духом дай нам сили,
Не відверни від нас Свого лиця,
Бо ми без Тебе все це неосилим.

Хай кожен з нас задумається сам,
Кому він служить, і чого він хоче,
Бо де є зло, там Бога вже нема,
Це не мої слова, а з Біблії пророчі.

Лю🕊️

3

Автор публікації

Офлайн 22 години

Людмила Людмила

119

Я просто жінка

Коментарі: 0Публікації: 40Реєстрація: 11-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 15.04.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій