Для голосування необхідно авторизуватись

Віра

Присіла Віра біля тину,
Втомилась, як мале дитя,
Шукала істину і правду,
Поміж людей, серед буття.

Блукала темними гаями,
Лісами з маревом брехні,
Обіцянки людей збирала,
І несла в торбі на спині.

На вітрі клятви підбирала,
Що так губились у людей,
Слова в руках свої тримала,
І пригортала до грудей.

Заплакала в долоні Віра,
В брехні заплуталась одна,
Шукає де живе Надія,
Щоб не зневірилась сама.

У павутинні слів з омани,
Живе лиш правда в тишині,
Де віра є – там слів немає,
Бо в тишині нема брехні.

Лю🌹

4

Автор публікації

Офлайн 4 дні

Людмила Людмила

134

Я просто жінка

Коментарі: 2Публікації: 41Реєстрація: 11-04-2020

Бронзове перо

Достижение получено 15.04.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Думок на тему “Віра”