Для голосування необхідно авторизуватись

А сонце у душі, коли війна

А сонце у душі, коли війна…
Не рятівне, але таке гаряче!
О, не твоя у тім страшна вина,
Що безпорадно серце моє плаче.
Лиш не сумуй! Страшніше самоти
Й закляклого холодного мовчання,
Від котрого на крихти «я» і «ти»
Розсиплеться розрізане кохання…
Страшніше смерть! Кордони і рови,
Бетонні доти і колючі грати,
Які між нас підступно пролягли
І котрі ми не в силах подолати.
Зірви ромашку білу. До води
Неси у теплих лагідних долонях,
А я – до Бога світлі молитви,
Щоби не постріл, а цілунок в скроню.

4

Автор публікації

Офлайн 3 роки

Міра Мальська

10
Коментарі: 4Публікації: 4Реєстрація: 10-08-2018