Тихо додолу повільно стікає,
Віск із сумної свічі.
В світі безгрішних людей не буває,
Всі ми собі-палачі…
Ми на помИлках вчимося довіку,
Маючи кожен свій гріх.
І по житті нам дається,без ліку,
Вибір подальших доріг.
Жаль,що не кожен цього розуміє,
І не несе каяття.
Із середини,насамперед,тліє,
Решту прожиту життя…
Треба навчитись умінню прощати,
Й не замикати дверей.
Віру і правду у серці плекати,
Нести добро крізь людей.
Ми не у праві когось осудити,
В кожного різне життя.
Треба прощення у Бога молити,
Він наш єдиний суддя!
(Світлина з мережі)
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 51Реєстрація: 15-07-2018
Достижение получено 28.11.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
