Віє вітер й дощ надворі
Ляє,як з відра.
Наче небо плаче в горі,
Кличе бога Ра.
Крапля падає із неба,
Сльоза по щоці.
Може більше так не треба,
Вже пройшли ті дні…
Вітер темпу набирає,
Дує,з усіх сил.
І вона також страждає,
Кров тікає з жил.
Тяжко небу,воно хмуре,
Мила на землі.
Їх кохання затонуле,
Десь лежить на дні.
Розділили їх любов
Смерть і збіг події.
Кожен лине знов і знов
В пошуках надій…
(Світлина з мережі)
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 51Реєстрація: 15-07-2018
Достижение получено 28.11.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
