- Хтось оступитись зміг
І все ж піднявся.
Серед лихих доріг-
Не зупинявся.
Ішов завжди вперед-
На повні груди,
Життя гірке-не мед,
Довкола люди…
Їм дуже легко так
Щось говорити,
Неначе просто всмак
Когось судити.
Та, як чуже взуття
Всіх буде жати,
Так і чиєсь життя-
Нам не пізнати.
Хто оступитись зміг
І став на ноги,
Серед лихих доріг
Зійшов з дороги.
Тепер подасть вже сам
Нужденним руку,
Бо має вічний шрам-
Життя науку…
Думок на тему “Піднятись з колін…”
сильно