Малює пензлик рідну стежку,
Малює свій батьківський дім.
Сплітає фарбами мережку,
Дарує спогади усім.

Там річка,наче оживає,
Хлюпочуть хвильки у воді.
І сонце щире,добре сяє,
Лелеки звились у гнізді.

І ця краса,руками майстра,
Несе історію часів.
На полотні зацвіла айстра,
Бо він цього так захотів…

***
Митець не може просто жити,
У нього інший сенс буття.
Митець народжений творити,
Вселяти в витвори життя!

(Світлина з мережі)