Похилилася тополя,
Плакати не сила.
Та на все є Божа воля,
Буду ще щаслива.
Бо тим полем,долИною,
Рідними стежками
Пострічались ми з тобою,
Поглядом – очами.
Усім серцем полюбили
Вперше у тополі,
Та щовечора ходили
Бачитись у полі.
Те кохання полонило,
ПройнялО стрілою.
Все навкруг немов ожило,
Лиш для нас з тобою.
Та нажаль нам не судилось,
Бути вічно разом.
Твоє серце міцно билось,
Та притихло з часом.
І прийшла я,із роками,
Обняла тополю.
Розривають в грудях рани
Одиноку долю…
(Світлина з мережі)
Автор публікації
Коментарі: 3Публікації: 51Реєстрація: 15-07-2018
Достижение получено 28.11.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
