Не така, як колись я здалася сьогодні,
Мої очі прозорі стали озером світлим.
Не така, як колись я питала в безодні:
“Як прожити життя, щоб стало помітним? “.
Не така, як колись я думками про болі жила,
Мої мрії тепер – два крила у птаха того.
Не така, як колись, що боліла душа,
І не знала, що жоден не знайде свого.
Не така, як колись я боялась летіти,
Бо у посмішках бачила,що то не моє.
Не така, як колись я боялася бігти,
Але вже не впаду, а буду брати своє.
Не така, як колись я життю не знала ціни,
А зараз життя то є дар для мене.
Не така, як колись я хотіла назавжди піти,
А тепер я кидатиму щастя на вашу сцену.
Не така, як колись я серце хотіла закрити,
Бо у кожному злі є крихта дурної неправди.
Не така, як колись я бажала долю спинити,
Я вже зараз інакшою стала насправді.