Як швидко десь поділось літо,Осінній вже почався відлік,Життя несамовито вміє,Волоссю додавати іній. Похмурі терпеливі люди,Проходять у тривозі будні,Думками ще живуть минулим,Сховавши почуття у мушлі. Невже ми до війни обвикли?І душі зачерствіли в часі,А може покидають сили,Постійно проживати в пастці. Йдуть друзі та близькі навічно,Поспіти б нам лишень сказати,Як любимо… спізніле […]