Из покрывала ярких бывших вёсен Пошит был плащ от проливных дождей. Так не годится – возмутилась осень – Портной мне неизвестен, плащ ничей. Ничей и не к чему обычный хлам, Зачем я на дежурство заступила? Чтоб молча мне терпеть природный срам, Вместо того, чтоб землю я отмыла? Кто […]
Без категорії
1807 posts
Прошу, скажите, как пройти наверх? Внизу я уже был – там очень тесно. Толпа локтей и ртов, неслышен смех, Уныло все, бессмысленно и пресно. Хочу спросить, есть шанс пройти сегодня? Я стер колени, копошась в пыли. Сама идея, в целом, сумасбродна, Как мысли – оторваться от земли. Кто […]
Як мало ТИШІ у сучасних душах І як багато пафосу та слів, Як часто люди БОЖЕ в собі глушать, Натомість – заздрість, ненависть і гнів. Як мало тих, що СЛУХАТИ готові, Не осудивши в гордості когось. Як мало в душах Божої ЛЮБОВІ, Натомість “Я” до неба піднялось. А світ стоїть […]
Продовження: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vona-buvaye-nevydyma/ Чудові краєвиди оживуть, Діснея фільм дивитись не забудь, та все ж питання є до змісту: не все урахували сценаристи. Чому у Марії – це вороги і нападати до снаги? А може цінне є щось там: золото, або інший крам? Були фанатиками вороги? Та ні, такої не було […]
А в мире – миллион дорог! Можно любую выбрать нам, Где нас лукавый ждёт иль Бог… Много дорог – а жизнь одна! А в мире множество вещей! Мы покупаем их сполна: И чтоб покруче, помодней – Лучше старья… А жизнь одна! А в мире столько пишут книг! Читаем их, […]
Хмари за небо вхопилися, На мені зупинився погляд, З подивом сприйняли бажання, Злетіти та опинитись поряд. Так захотілось полежати, На ніжній ласкавій перинці, Та ні про що не думати, У невагомості з собою наодинці.
Ніжність троянди пелюсток, Зупинив задумливий погляд, Неначе чистого повітря ковток, Спомагає поринути в спогад. Не вдержиш моменти щасливі, Пролітають крилами змахнувши, Та нагадують маленькі дрібниці, Про те, чому вже не повернутись. Однак не стертись з пам’яті, Найдорожчим душі коштовностям, Так, не мов би, й стою на пероні, З букетом троянд, […]
А ліс горів оранжевим, червоним, Прощалось літо клином журавлів. Блискучим переповненим галоном Ставок гойдав купчастих кораблів. Пожовклі трави дихали туманом, Холодні роси капали з осик. Самотній клен здавався дідуганом, Величний дуб розгублено поник. Зігнулись верби косами у воду- Вели із берегами діалог. Осіння рима аж до небозводу Писала тихо для […]
В твоих закатах утопаю, Немеркнущее небо!.. Я с облаками улетаю На благодарственный молебен. Душой с любовью прикасаюсь Я к акварелям Божьим… Пейзажем дивным восхищаюсь!.. Что быть прекрасней может?!. 06.09.21г.
Здесь в витринах стоят манекены, продаж и успеха эмблемы, но проходит успех, будет он не у всех и толпы исчезает забег. Как теперь вам стоять, манекены? Без гляденья закрыты темы, карантин удручил, магазины закрыл, зрителей манекены лишил. Столь редкие вдруг – отрада, посмотреть не становятся рядом, зритель прочь […]
Мои мечты – в пыли забытых книг, Затерянных тобой давным давно… Нужна лишь вечность, или может миг, Чтоб отыскать в них то, что не дано… Развеять пыль, смахнув ее рукой И окунуться в омут дивных строк. Они польються быстрою рекой, Расскажут то, о чем спросить не смог… Ну […]
Часом йдем по життєвій обочині, Повибиваній, потороченій. Слізьми встеленій і скорботою, Тисне спекою і мерзлотою. І душа уже надто втомлена, Обезкровлена і надломлена, Щоб всерівно всім посміхатися, Щоб всерівно йти, не здаватися. І сідаєш там край дороги ти, Бо знеможена, щоби далі йти. І підходить хтось, кого ДРУГОМ звеш, З […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/kolazh-nebesnoyi-obyteli/ Сонце з’являється на світ і посилає світові привіт, рожевотемний ранок, так проте вигляне сонце і весна прийде. Прийде весна у білий світ, освітить сонце її мить і першу вранішню росу, ждуть первоцвіти у ліску. Ховалися серед зими, коли земля гляділа сни, і хоч ще де-де пролітав […]
Как жаль, что закончилось лето… И осень пришла ровно в срок. Последние отзвуки где-то Оставят блаженный восторг. Листок упадет нам под ноги И птицы на юг улетят. И снова спиной, у дороги, Почувствуешь колющий взгляд. Того, кто в надежде на осень Пытался остаться собой. Кто смог среди бури, сквозь просинь, […]
А всё когда-нибудь кончается: Твоя любимая работа… И новый путь вдруг начинается Тут – за внезапным поворотом!.. А всё когда-нибудь уходит: Любовь, хранящая секреты… Слёзы зальют души пустоты… Зима наступит среди лета!.. А всё исчезнет погодя – Даже взлелеянная дружба, – Когда вдруг “другу” от тебя Уж ничего не будет […]
