Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/kot-valyazhno-otdyhal/ Кошечка на шаре, вы её видали? В платьице красивом, в бантике премилом. Может так станцует, или запоёт, розовое платье, мячик чуть качнёт. Главное не платье, нужно выступать, на большущем шаре нужно устоять. Закрутится шарик, качнёт туда-сюда, если стоишь на шаре, начнётся вдруг игра. […]
Без категорії
1430 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/oj-kupala-gillya-u-vodi-verba/ Олень крутобокий ген-ген виглядав, хоч він і несправжній, бо статуя, став, наче в загороді олень той стримить, хоч він круторогий, але не біжить. Алеєчка, фонтанчик струменем дзвенить і навсібіч по колу бризками летить, камені і квіти, альтанка і місток, над ними – небо синє і білих […]
Зі мною мовчати приємно. Спробуй, посидь мовчки поруч. Я теж помовчу взаємно. Створимо тишу власноруч. Не потривожу словами. Не налякаю питанням. І не піду манівцями, Щоб поділитись повчанням. А якщо хочеш, то буду Легко тримати за руку. Так в тишині ми забудем, Яка на присмак розлука. І, якщо десь в […]
Я б хотіла потонути в осені- В тій багряно-золотій красі , Мов дитина, ніженьками босими По ранковій бігати росі. Споглядати в небі заворожено Дивовижний танець журавлів, Що курличуть сумно та стривожено Й відлітають до чужих країв. Килимом яскравим милуватися, Що зіткав майстерно листопа́д , І немов би в озері купатися […]
Навіщо був ти таким милим? Навіщо доля нас звела? Навіщо був таким красивим? Мене та доля підвела! Навіщо серце я тобі відкрила І всю себе віддала я тобі? Навіщо в душу я тебе впустила? А зараз думаю на самоті… Навіщо ти розвіяв мрії, Навіщо серденько розбив? І краплі […]
. . ТВОЯ ЛЮБОВ, О, ГОСПОДИ, ТВОЯ ЛЮБОВ… . .ТВОЯ ЛЮБОВ – . .Яскраве сонце, і Всесвіт, і людина, . .Безмежна неба голубого глибина, . .Щаслива і життєрадісна дитина, . .Та матір рідна – материнська таїна. . .ТВОЯ ЛЮБОВ – . .Зустріти вкотре улюблений світанок, . .Вдихнути свіжого […]
Я просто жінка в цім великім світі, В долонях Божих народилась я. Увінчана я в калиновім цвіті, І одами оспівана в піснях. Я просто жінка, наче тиха річка, В невпинності тече моє життя. Під щебетом пташок у темнім лісі, Неначе квітка розквітаю я. Я просто жінка, вільна і покірна, Від […]
Тобі, нащадку, пісня ця і громи, що линуть з неба янголів моїх, де навіть Бог шукає по знайомим звичайну тишу. Музика німих давно хвилює чимось нереальним на фоні світу, втраченого тут, між пропозицій жити віртуально і безгрошів’ям куплених спокут. Безслідно щезли острах і тривога за щось людське в розгубленості Бога […]
Як ти сьогодні? – Все добре. – Бачила сни кольорові? – Так, мені снилося море. – Тихе було чи бурхливе? – Тихе. На тебе так схоже. – Хм… Це у нас ти примхлива… – Я…Та й буваю погожа. – Часто сумуєш? – Сумую…Трішечки зранку, В полудень, ввечері миті рахую. А […]
Осінь. Для мене осінь асоціюється зі щастям. Мені завжди подобалась ця пора року. В ній відчувається легкий присмак смутку за довгими, теплими, активними літніми днями. І в той же час осінь дає можливість пригальмувати та замислитись. Саме за те, що восени все сприяє роздумам, я й полюбила осінь. Я навіть […]
Під вітерцем хитаються космеї, вони неначе справжні феї, у пачки нарядилися для фуете, легенький вітер тут хитне. Рожеві й білі в них спіднички, роса – в дрібних листочках, і зеленіють стебла і листки, ростять насіння серед них. Як сонце вигляне із хмар, промінчик ніжний пострибав і бджілку в серединку запросив, […]
Якесь сьогодні дивне відчуття, Не літо за вікном, і навіть не весна, А осінь тепла, гарна, золота. За обрій ніжно сонечко сідає, Куди воно ховається, ніхто не знає, Вже день сьогоднішній не має вороття. На зустріч завтрашньому дню, Босоніж парком я задумана іду, Спокійно так, все навкруги втихає. Пташиний спів […]
Замедлила свой быстротечный шаг, Все летние восторги позади, Пришла пора спокойствия и тишины, Так оглянуться хочется назад. Хочу распробовать октябрь на вкус, Душой настроиться на созерцанье, Быть может это глупое желанье, Но погрузиться хочется мне в грусть. Пора неспешности, сбиваю ритм, Смотрю как падают с деревьев листья, Остановилась, чтобы насладиться, […]
Папір зім’ятий, ручка на столі, Думки вирують і шукають місця, Листки сковзнули чисті до землі, І байдуже, що безлад біля крісла. Чи день чи ніч, вже якось все одно, Доба летить щоденно в невідомість, Усе придумане щезає у вікно, І паморочить згадка вже свідомість. Холодна осінь, гаснуть ліхтарі, Все сказане […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/lebedyata/ Рожевоквітила світанок прекрасна Еос осяйна і наступає добрий ранок, богиня в ньому велична. Із нею розквітало небо, синіє дальній виднокрай, зникають поступово зорі і вже світліє неба край. Іще у сірому тумані видніється далекий ліс, в копиці сіно поскладали і сохне скошений укіс. Серпанками […]
В замкнутом пространстве Шум от тишины Разъедает подсознанье Кислота тоски Мысли занемели Камнем тянут вниз Круг очерчен мелом Выход на карниз Пустота без края Колесо судьбы Вертится желая Сердце раздавить Точка для разбега Финиш для мечты Пустота и стены Тишина и сны Не пугает сумрак Призраком в ночи Не болит, […]
Одного ранку, коли із неба буде дощ іти, І я сховаюся під пишну крону дерева, Ти дивним чином мене зможеш віднайти. Під звук краплин ми заведем розмову. Над полем з’явиться веселка кришталева, І зрозумію я – тебе зустріла знову. …Уже колись ми так сиділи під дощем. Й зовсім не вранці, […]
Забагато в житті екстриму жалем в серце гірке жалО. Всі дороги ведуть до Риму, а чому б не в моє село? Диким болем в душі зринає, б’ ється в дзвони пустих церков. Вимирає село,вмирає під квиління старих дібров. Пахне сонцем спориш вухатий, а медункою- сіножать, мій журавлику,вчись літати, бо на […]