Щиро вдячна всім, хто читає і голосує за мої роботи. Вдячна Вам, шановні, за розуміння і підтримку, за небайдужість. Окремо, величезне спасибі організаторам сайту і особливо дорогій нашій пані Лілії, за турботу і величезну працю. Щастя Вам, миру, творчого натхнення, удачі завжди і в усьому. З повагою,..
Без категорії
543 posts
Прокинулась якось троянда під ранок, Сонні прикрила свої пелюстки, А їй посміхнувся привітно світанок Подихом першим красуні — зими. Вітром легеньким колише листочки, Білі сніжинки цілунком лягли, Срібним мереживом вкрились садочки — Незвідане нове усе навкруги. Злякалась троянда, присипана снігом, Таємна мелодія линула скрізь. Стривожена дивним таким перебігом, Промерзла зимова […]
Вони, всміхаючись, вітали на борту І вже за мить якусь піднялися у небо, А їхні ангели… роняючи сльозу, Їм шепотіли: “Тихо молюся за тебе…” Вони ж всміхалися, бо дома їх всіх ждуть Маленькі діточки, кохані, мама й тато… Злетіли в небо… в свій останній путь… У день святий… Різдвяні в […]
Яка чарівна казка за вікном! Зима довкола все запорошила, І загадково стало так кругом, Все окунулось в сніжне біле диво. Летять сніжинки, наче заграва, Лягають цвітом срібним на дерева. Старенький дуб у шапці спогляда, А поруч річка, мов би кришталева. Десь в далині клубиться сивий дим, Легенький вітер з ним […]
Змій плаче на горі високій не помістити сліз в долонях, – жертовно гинуть українці, полум”яніє мак червоний на крилах горе-колісниці, на фоні неба голубого, а світ, як завжди, стоїть збоку, бо ні при чім… що їм… до цього.
(Автор Наталія Глиняна) Ці звуки чула вся земля, Й склоняла голову в печалі. Лунала пісня скрипаля, І ноти, стомлені, роялі… Щеміло серце з глибини, І рвало в грудях на частини. Коли зійшлися в такт вони, Та стали грати воєдинно. Нахлинув смуток про любов, Про нерозділене кохання. Не […]
(Автор Наталія Глиняна) Летять у вирій журавлі… Летять й зажурені лелеки… З своєї рідної землі, У теплий край, що так далеко. Тут вили гнізда на горі, Росли маленькі пташенята. А зовсім зранку – на зорі, Прийшов вже час їм відлітати. Крилом змахнули з вишини, Між хмар були […]
(Автор Наталія Глиняна) Як часто нас спіткає збіг події, Але не кожен з нас це помічає. Хтось б’ється з долею,у пошуках надій, Коли когось знаходить чи втрачає. Як часто ми не бачимо просте, Шукаючи всю істину повсюди. І так було,і так завжди будЕ, У цьому світі,ми всього лиш – люди. […]
(Автор Наталія Глиняна) Проходять дні, летять моменти, І пам’ять стиснює думки. Неначе, з марева фрагменти Ідуть роки – життя роки. Так часто ми не помічаєм, Що є навкруг – довкола нас. І не цінуєм, те що маєм. В надіях, що безмірний час… І навіть, просто через втому, Не […]
Загляну я крізь роки у дитинство Така собі екскурсія на мить, Згадаю днів морозне чародійство, Коли снігів окутує блакить. Я пам’ятаю зими із снігами, Морозні й білі ранки у дворі, І по коліна снігу під ногами, І казку, що складають снігурі. А ще у пам’яті канікули зимові, Й санчата дід, […]
Строї осінні жовтизною вже відмічають ліс і парк, лиш подих вітру пролітає та розпочнеться листопад. Торкнеться лист куща, злітає і вже донизу пролетить, дорогою неначе він співає і тихо-тихо шарудить. Шурхоче тихо так і ніжно, оспівуючи осені красу, день сонячний чарівний, та вечорину скоро ждуть. Незвично рано […]
Время для ветров и листопада, вдруг пролетающих снегов, это ноябрь с тобою рядом и его время наступило вновь. Деревья кронами шатают, пустые ветки без листов, ещё последние роняют, последний бросили покров. Летит листом последним время, и не кончаются шаги, кутает в плед душу и тело, и кружки с […]
Уже снежинки пролетают, сияя в свете фонаря, и ветер огонёк шатает, танцует он для нас не зря. Чудесны вечера в округе, где пролетал снежинок рой, мы будем помнить друг о друге, а пожелаем радость и покой. Зима недаром укрывает леса покровом снежным и поля, она и чувства укрывает, […]
Цитата: “Захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості” Чим більше в службі тій дубів, тоді буде міцніша оборона, не в них, а в нас, бо іще стрій тут шпигунів, або дубів є тонни. Бува чужий ідіотизм […]
«Маленька казка» Маленька казка спить на підвіконні, І схлипує спросоння, як дитя. Лунає музика, розмови телефонні, Вона ж іде потроху в забуття. Згадались дні, коли була потрібна, Як жили нею діти і старі. На ній тоді була одежа срібна, Поволі дні ішли в календарі. Каміну хрускіт, теплий – […]
Зелено-бурий, золото-багряний ліс тихо, по осінньому, дрімає, а Вітер між пошерхлим листопадом утратив мрію й спокою немає. Він рвучко поміж стовбури і крони шмагає з боку в бік дощами грізно і десь в душі глибоко, аж на денці, надіється здолати осінь пізню. Він міг би бути тихим і […]
Вже золоті таляри під ногами укрила паморозь, лишивши мідяки. І плачуть вранці вулиці й тумани, благенькі одягнувши сіряки. Нахнюпившись, якОсь затихло птаство: не зносить, видно, осені образ… І, може, вдасться… Може, комусь вдасться промінчик сонця вгледіти хоч раз. Пішло у зазимки. Тремтять тендітні віти. Останній спокій вітер украде. І падолист […]
«Територія» Мої степи родючі Вкраїнська то земля Були князі могучі Тепер ж пани кремля Мої луги і балки Багатства садів цвіт Тепер лиш перепалки Куди скотився світ? Мої карпатські гори І Кримські мої теж! Та ви їх полонили Замало власних меж? Мої то […]
Тобі мою біль не зрозуміти. Тобі не осягнути мою печаль. Занадто довго буде боліти, А тобі мене зовсім не жаль. Тобі не відчути біль мого серця. Плювати хотів на це. І, навіть, розбиті люстерця, Не покажуть, що це таке. Тобі не відчути печаль, Що в душі таїться роками. Ми разом, […]
“Ой, летіли лелеченьки, сумно заспівали, а куди ж ви, лелеченьки, рано відлітали? І куди з країв із рідних стужа вас гонила, та невже земля рідненька була вам немила?” “Ой, нам мила і премила земля дорогенька, є тут ліс і наше поле, і земля рідненька, але прийде скоро в поле […]
Останнє яблуко у батьковім саду, налите соком, дивиться благально, як листопад винищує безжально, шматує листя, наче на біду. Зігріте сонцем, скупане дощем, вигойдується в такт вітрам осіннім, чека на час якогось потрясіння, щоб опинитись раптом …під кущем. Дарма що сад повипирав кістки і світить ребрами на чистім видноколі, він не […]
Молися і працюй… Одвічне і нетлінне.. І суть у тому є глибока і проста: Іде за роком рік, зникають покоління – Опорою стають потужні два крила. Молися! І нехай пихатість і облуда Не возведуть тобі піщаний п’єдестал, Бо вавилонських веж набудували люди, Та мають всі вони один сумний фінал. Ти […]
Останнє яблуко у батьковім саду, налите соком, дивиться благально, як листопад винищує безжально, шматує листя, наче на біду. Зігріте сонцем, скупане дощем, вигойдується в такт вітрам осіннім, чека на час якогось потрясіння, щоб опинитись раптом …під кущем. Дарма що сад повипирав кістки і світить ребрами на чистім видноколі, він не […]
Що тривожить тебе, моя пташко? Що тривожить тебе у цім сні? Чи це від того що дихати важко, Чи підозрілі тіні в пітьмі? Що тривожить тебе так нестерпно? Що душу розриває на шматки? Чи це від того, що стає так темно? Чи від того, що не правдиві казки? Що тривожить […]
Осінь.Холодно.Хмарно.Ранок. Кава.Сир. Бутерброд.Сніданок. Куртка.Сумка.Ключі. Годинник. Метушня.Телефон.Будинок. Ганок.Клен. Падолист.Турботи. Плани.Книги. Гора роботи. Сподівання. Реальність. Мрії. Плин часу. Гра життя. Надії. Місто. Осінь.Вогні вечірні. Гомін.Люди.Звуки ефірні Тиша. Парк. Відпочинок. Втома. Східці.Поверх. Дзвінок. Вже дома.
Осіннє листя вітер замітає, Останнє листя падає з дерев. Ворони на небеснім нотнім стані Напишуть реквієм осінньої пори… Останні айстри спалені морозом… Замерзли сльози в них на пелюстках… Так непомітно промайнула осінь, Іде зима холодна, крижана… Самотню скрипку хтось в парку залишив… Уже її мелодій не зіграть… Стоять дерева чорні […]
Повернись, мій втрачений солдате. Повернись. Нікого іншого нема. Повернись, за тобою донька плаче. Тебе чекає вся твоя рідня. Повернись, мій втрачений солдате. Повернись звідти, де вогонь пала. Повернись туди, де чекає мати. Повернись туди, де серце так чека. Повернись, мій втрачений солдате, На землю, де співають солов’ї. Повернись, […]
Як не втратити в серці надію? Як не втратити наше життя? Як не втратити нашу мрію? Як зберегти своє майбуття? Як не втратити в собі людину? Як не втратити все, що є? Як не втратити силу єдину? Як не втратити ранок, що настає? Як не втратити слово вільне? Як не […]
Кудись ішла… Холодний вітер наздогнав, Та тільки холоду осіннього не чути… Сьогодні він в останнє їй сказав, Що з нею більше вже не може бути. Кудись ішла… І падав жовтий лист… Вона не мала сил, щоби кричати, А серце рвалося, і біль нестерпно стис, Так, що хотілося той біль весь […]
А день за днем біжать кудись літа… Ще, ніби вчора… юність, вісімнадцять, Все озираюся, позаду плин життя, І вже давно, нажаль, мені не двадцять. Нажаль… А може й зовсім навпаки… Позаду спомини, кохання, перші квіти, А ще болючі… такі болючі помилки, Які так хочеться, аби розвіяв вітер. Аби відніс далеко… […]