Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/rastsvely-podsolnuhy-v-sada-na-krayu/ Застелился дивный вечер будто рыжее пятно, сядет солнышко далече, но увидим всё равно. Рыжей стала вся округа, рыжим мир ставал вокруг, даже море таким стало, горизонт, что вдруг потух. Становился тихим, тёплым и прибудет в берега, с пеною бушуют волны, посильней в скалы бока. Где […]
Без категорії
1877 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chudovi-krayevydy-ozhyvut/ Під крислатою вербою стояв хлопець з дівчиною, принц з Авророю стрічались та скоренько обнімались. “Здрастуй, серденько моє!” Сватання для них буде, де Марії чудесний край, бо весілля буде, знай. “Сватай, серденько моє, бо піду я за тебе!” Привітав чарівний край, де Марії з феями гай. […]
Трудно быть счастливым в одиночку, Счастье хочется делить, Пусть вся радость понемножку, Достается людям дорогим. Улыбнусь и заискрится, Лучик нежности с души, Настроение стремится, Тот кто в грусти, поддержи. Впереди сияет мост из радуги, Солнцем путь всегда там освещен, Перейдем его, все взявшись за руки, И счастливой жизнью заживем.
Цей мокрий сніг, ця вітряна зима – Так холодно, так бридко, неспокійно! Тебе я дочекаюся, Весна. Зумію.
Как правильно все задумано, Альтернатива есть, суматошному миру, Все неприятности, призадумайся, Переносишь душой у стен квартиры. В лес выходи и пешком да подальше, Чтоб ноги устали, аппетит нагоняя, Сольешься с природой идеально, Забыв обо всем, устало шагая. А дома открой все окна, пора, Впустить чистый воздух и свежие мысли, Поверь, […]
Знакомьтесь! Это человек-квадрат! Упитанный, суровый, в меру ровный. Дорог не ищет, в жизни – наугад, Уверенный в себе и непреклонный. Его приятель – давний праздный круг! Король мячей и шариков воздушных. Рулетка числится среди заслуг, Азартный и к любви неравнодушный. Ещё один метрический герой – Прямых углов безвременный […]
Чудесними бувають вороги і їм буває до снаги, що і не уявлялося чувати, та доведеться вибирати. Хто з ким бува і через що, мета яка, аби було? А як бува жадоба грає, то враз вона і вибухає. А що не снилось – вороги зробить заставлять до снаги і […]
Привет, ноябрь, пылают свечи, мокро и холодно в дворе, и наступает ранний вечер, пусты скамеечки везде. Они у парках загрустили, не радуют ночные фонари, листки последние лепились и оставались до зари. Уж прилетают свиристели жёлтые ягоды клевать, кто-то еловых больше шишек стал в корзины собирать. Не гаснут […]
Вони просто хотіли їсти, вони дуже хотіли жити. В полі рясно зродило жито – а на трон зійшли… комуністи
Все має бути саме так, як є. Без коректур. Насправді. Без обмежень. Твоє життя – воно лишень твоє. Цей білий світ – душі твоїй належить. У нім достатньо щастя і щедрот, Щоб ми сміялись і раділи веснам. Достатньо тиші і достатньо згод, Щоб всі жили достойно і чудесно!..
Пришли в движенье звуки и слова, От немоты и тени не осталось. Стучит в висках, кружится голова И красота до боли примелькалась. Блужданье мысли, блеф и суть вещей, Моноспектакль степного урагана, Размытые оттенки. Злобу дней Я возмещу созданием романа. Я автор, критик, я же персонаж, Мои вопросы и […]
Минають дні, минають роки і осінь плине золота, іще летять життя потоки, та їх біда не обмина. Летіла і не обминула, життя забрала золоте, так рано із землі зникало, нехай же рай небесний жде. А як з небесної із висі дивитимешся з висоти, то знай: не вистачає дихать, […]
Багато на світі, повір, буває. І жити не всім і не завжди просто. Насправді нічого ніхто не знає, Усі на Землі ми є тільки гості. Любімо життя і йому радіймо. Бо кожен наш день, кожен подих – свято. Візьмім і щасливими буть посміймо, Бо часу у нас ні, не так […]
Як тягне до рідної хати, Де в вікна заглядають мальви. Завжди ведуть знайомі стежки, До місця святого, там народилися ми. У іншому світі батьки, та понині, Довкола ними все ще живе, Як будувалось бачили ці стіни, Життя красиве і нове. Давно вже розлетілись ластів’ята, Із затишку родинного гнізда, Та хочеться […]
. . К А Т Р У С Я – .Частина 1. . .Яскраві сонячні промені ледь пробивалися через густе листя дерев, ніжно пригріваючи сільське подвір’я. Вранішня роса мило виблискувала веселковими барвами на зеленій пухнастій траві. У теплому літньому повітрі ще відчувався приємний аромат вечірніх запашних матіол. Починався новий день… […]
Успела срезать хризантемы, Сильный мороз передали И в комнате осенние мотивы, Запахом цветов заиграли. Их краски такие разные, Любуюсь и восхищаюсь, На улице холода зимние, А в доме все осени улыбаюсь.
Зустрінемось знову. А я не скажу ні слова. Віднині чужий ти. Віднині тобі чужа. Так легко мовчати І кожен твій порух знати. І бути щомиті на лезі ножа.