«Територія» Мої степи родючі Вкраїнська то земля Були князі могучі Тепер ж пани кремля Мої луги і балки Багатства садів цвіт Тепер лиш перепалки Куди скотився світ? Мої карпатські гори І Кримські мої теж! Та ви їх полонили Замало власних меж? Мої то […]
Без категорії
526 posts
Тобі мою біль не зрозуміти. Тобі не осягнути мою печаль. Занадто довго буде боліти, А тобі мене зовсім не жаль. Тобі не відчути біль мого серця. Плювати хотів на це. І, навіть, розбиті люстерця, Не покажуть, що це таке. Тобі не відчути печаль, Що в душі таїться роками. Ми разом, […]
“Ой, летіли лелеченьки, сумно заспівали, а куди ж ви, лелеченьки, рано відлітали? І куди з країв із рідних стужа вас гонила, та невже земля рідненька була вам немила?” “Ой, нам мила і премила земля дорогенька, є тут ліс і наше поле, і земля рідненька, але прийде скоро в поле […]
Останнє яблуко у батьковім саду, налите соком, дивиться благально, як листопад винищує безжально, шматує листя, наче на біду. Зігріте сонцем, скупане дощем, вигойдується в такт вітрам осіннім, чека на час якогось потрясіння, щоб опинитись раптом …під кущем. Дарма що сад повипирав кістки і світить ребрами на чистім видноколі, він не […]
Молися і працюй… Одвічне і нетлінне.. І суть у тому є глибока і проста: Іде за роком рік, зникають покоління – Опорою стають потужні два крила. Молися! І нехай пихатість і облуда Не возведуть тобі піщаний п’єдестал, Бо вавилонських веж набудували люди, Та мають всі вони один сумний фінал. Ти […]
Останнє яблуко у батьковім саду, налите соком, дивиться благально, як листопад винищує безжально, шматує листя, наче на біду. Зігріте сонцем, скупане дощем, вигойдується в такт вітрам осіннім, чека на час якогось потрясіння, щоб опинитись раптом …під кущем. Дарма що сад повипирав кістки і світить ребрами на чистім видноколі, він не […]
Що тривожить тебе, моя пташко? Що тривожить тебе у цім сні? Чи це від того що дихати важко, Чи підозрілі тіні в пітьмі? Що тривожить тебе так нестерпно? Що душу розриває на шматки? Чи це від того, що стає так темно? Чи від того, що не правдиві казки? Що тривожить […]
Осінь.Холодно.Хмарно.Ранок. Кава.Сир. Бутерброд.Сніданок. Куртка.Сумка.Ключі. Годинник. Метушня.Телефон.Будинок. Ганок.Клен. Падолист.Турботи. Плани.Книги. Гора роботи. Сподівання. Реальність. Мрії. Плин часу. Гра життя. Надії. Місто. Осінь.Вогні вечірні. Гомін.Люди.Звуки ефірні Тиша. Парк. Відпочинок. Втома. Східці.Поверх. Дзвінок. Вже дома.
Осіннє листя вітер замітає, Останнє листя падає з дерев. Ворони на небеснім нотнім стані Напишуть реквієм осінньої пори… Останні айстри спалені морозом… Замерзли сльози в них на пелюстках… Так непомітно промайнула осінь, Іде зима холодна, крижана… Самотню скрипку хтось в парку залишив… Уже її мелодій не зіграть… Стоять дерева чорні […]
Повернись, мій втрачений солдате. Повернись. Нікого іншого нема. Повернись, за тобою донька плаче. Тебе чекає вся твоя рідня. Повернись, мій втрачений солдате. Повернись звідти, де вогонь пала. Повернись туди, де чекає мати. Повернись туди, де серце так чека. Повернись, мій втрачений солдате, На землю, де співають солов’ї. Повернись, […]
Як не втратити в серці надію? Як не втратити наше життя? Як не втратити нашу мрію? Як зберегти своє майбуття? Як не втратити в собі людину? Як не втратити все, що є? Як не втратити силу єдину? Як не втратити ранок, що настає? Як не втратити слово вільне? Як не […]
Кудись ішла… Холодний вітер наздогнав, Та тільки холоду осіннього не чути… Сьогодні він в останнє їй сказав, Що з нею більше вже не може бути. Кудись ішла… І падав жовтий лист… Вона не мала сил, щоби кричати, А серце рвалося, і біль нестерпно стис, Так, що хотілося той біль весь […]
А день за днем біжать кудись літа… Ще, ніби вчора… юність, вісімнадцять, Все озираюся, позаду плин життя, І вже давно, нажаль, мені не двадцять. Нажаль… А може й зовсім навпаки… Позаду спомини, кохання, перші квіти, А ще болючі… такі болючі помилки, Які так хочеться, аби розвіяв вітер. Аби відніс далеко… […]
На ярмарок за щастям я піду, А потім в супермаркет за везінням, Хтось скаже, що його там не знайду, Тож спробую купити хоч прозріння. Любові зважте трохи, грамів сто, І совісті, що збоку на полиці. Не свіжа?Не купує вже ніхто? Тоді куплю у іншій я крамниці. По акції для мене […]
Місяць в темну нічку закохався Таємничу, одиноку і сумну. Теплим вечором до неї залицявся, Щоб краси відчути таїну. Дарував намисто з зір яскравих, Плів вінок із квітів польових, Умивав росою трав ласкавих, Й слав постіль з покосів лугових. Танцював закохано на хвилях, Співом заливався у саду. Голосом п’янким у дивних […]
Ранковий день вмивається туманами, Горіх вбрання скидає золоте, Збирає вітер листя між парканами, Де срібло крапель бісером впаде. В повітрі бродить запах диму й оранки, І вже не чутно гомону птахів, Ступає час на жовтня мокрі сходинки, Й засмагу літню витре із дахів. Летять в село граки поміж туманами, Ще […]
Закутатись думками самоти, Зігрітися під ковдрою розлуки, І мовчки, залишаючи сліди Ковтати сльози від цієї муки. Людині так потрібна теплота, Душевний спокій, радість,небайдужість. Людина рідна у житті завжди одна Повинна із людиною набутись. Нехай пройдуть роки і час мине. І зрілість змінить юність так невчасно. А старість змусить […]
А осінь жовте листя зодягає, Блука садами, розмальовує стежки. Із трепетом у вікна заглядає, Останній місяць: – Підем до зими? Ще трохи помалює і роздягне Усі дерева, скине листя все. Іще не раз навколо все огляне А там й зима все снігом замете.
Танцює осінь по калюжах Квікстеп із жовтнем під дощем, А поміж поглядів байдужих Сховався вечір під плащем. І збіглись краплі у потоки, В їх звуках – в’януча пора, Десь листопада чутно кроки, Й вітрів невимушена гра. Танцює осінь танець вправно, Така рухлива і швидка, Мов ще невпевнена недавно, А зараз […]
Постукала Покрова до вікна, Злотавим листом землю притрусила, Берізкам стиха коси розплела І двері широко у зиму прочинила. Заплакали, зарюмсали дощі – Мабуть, і в них свої бувають стреси… І подорожнім вказують кущі Місцеві напрямки холодної адреси Пора вогню, надії і краси… Ще все прийде і всього доторкнеться… А мама […]
Запахла осінь листям і дощем, І сиве небо долу притулило… А на душі – якийсь холодний щем, Мов болем обпекло і роз’ятрило. З’явилось раптом: «Господи, прости!» Перечепилось за холодну втому – І полетіли в далечінь листи, У безвість, адресовані нікому… Час сповіді… Пора життєвих жнив… Розкрию парасольку серця свого, Щоб […]
Відсвічують вікна – багряним, червоним – Це осінь в своїм надвечір’ї блукає. Дзвенять від морозу калинові грона І листя спросоння тремтить і зітхає. Осіннього сонця промінчики блідні В очиська великі калюж зазирають. А вітер несе золотаві і мідні, Яскраво-червоні листи нашим краєм. Листи за минулим… За прожитим літом… Як тихий, […]
Вже жовте листя тулиться до ніг, вже павутинням днину обплітає, і сіра сітка стомлених доріг свої обійми стиха розгортає. Торкне тебе як спомин, як печаль: десь там позаду, залишилось літо. Красуне осене, зніми свою вуаль – так хочеться ще мріяти й радіти. Не поспішай іти. Зажди. Постій. Ще вистачить і […]
Дощі, дощі, вже котрий день дощі, Плекаю я надію – все минеться, Але то лиш пігулки для душі, До того ж ще й шкідливі натщесерце. А час невпинний, бо на те він час, Щоби наплутати хвилини і сторіччя, В книжках його нема рядків про нас, Хоч на обкладинці й були […]
Блукає світом дивний тарантас – То їде осінь, горда і щаслива. Каштани б’ють у жовтий тулумбас, Неначе сповіщають щось важливе. Що, буде бал? Ви чули: буде бал! Готуйте найпишніші, ладні шати: У блиску калабаневих дзеркал Усе й усіх довкола дивувати. Сріблиться втаємничена вуаль, Гаптована місцевими майстрами… Виблискує злотиста пектораль На […]
Впав каштан на зморщену бруківку, Танцював недовго,але вдало, Влітку мріяв часто про мандрівку, Час тримав і гілля не пускало. Зараз він у волі на просторах, Осінь крутить вальси золотисті, Чутно ритми степу у повторах На танцполі, й звуки голосисті. Дощ пішов, скривилася бруківка, І каштан сховався поміж листя, Невесела й […]
На ярмаркові жовтень крам шукав – Тонкі нитки з багрянцю й позолоти; На кроснах, ще прадавніх, ярич ткав, Бо де ж йому, сердезі, без роботи?! А потім – до Покрови – навпростець Везе дарунків скрині щедрі й пишні. Хай панночка, володарка сердець , Сама вже вирішить, що кине, а що […]
Пахне осінь соком винограду, Стигле гроно лози обвиса, Теплий день у вихрях листопаду Винний шум на сонці колиса. Пахне осінь яблуком доспілим В запашнім розливі до дощу, І рубіном терпко- всолоділим Обцілує гілля досхочу. Пахне осінь ароматом груші І змокрілим листям на землі, Вже городи в чорнозему туші Мрій полотна […]
Впали айстрами зорі із неба, Загорілись в зелених садах. Осінь тихо блукає у травах, По алеях, стежках і полях. Відлунала симфонія літа, Прозвучав вже останній акорд І понесли на крилах лелеки Десь у вирій серпневе тепло. Вересень стоїть на роздоріжжі Літа й осені, тепла і холодів… Падають каштани на бруківку, […]
Взяла палітру в руки осінь Фарбує тихо навкруги, Відтінить неба темну просинь Й багрянцем вкриє береги. Розчеше липам коси – віти, Вплете стрічки з яскравих барв, І жовтень зможе порадіти Під звуки сонячних октав. Вона окликне гордовито Яскраві парки і сади, Й погляне в сутінки розмито, Щоб стерти вересня сліди. […]