Вони вмруть не забутими — оті діти під Крутами. Пішли в бій невблаганними — сіра сіль попід ранами. В чорнім попелі — білі рученьки, не стерпіть було тої мученьки! Покалічені та й сплюндровані, бо побивані — замордовані. Їх знайшли — невпізнанними, у крові — бездиханними. Пошматовані дітоньки — Україноньки квітоньки.
Без категорії
1481 posts
Ляльковод . Для того, щоб ляльку по світу вести Безпеку життя спробуй їй донести Ти поряд вмикаєш колеса сансари Вона через сіто шліфує. ФанФари
Правіщим шелестом шептали щось тополі, І полоскали листя в кучерах вітрів. Там у долині аж на видноколі Липневий вечір у село забрів. Джмелі гуділи над медовим квітом, В садах в’язали яблуні плоди. В повітрі пахло травами і літом, Біліли картоплями городи. З полів ішли напашені корови, Коти чекали […]
Передо мной портрет в оконной раме, Теперь таких не пишут, спроса нет. Кто посвятил его прекрасной даме? Художник безусловно был поэт. Отбрасывая тень на пол и стены Она впитала в образ свет луны, Стояла, словно на краю у сцены, Взирая в зал полночной тишины. Она прекрасна или нет […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/sumnyj-i-neveselyj-pan-zeves-sydiv/ Сидів на кріселку Зевес, оце ось так – скінчився стрес? Хоч неприємно визнавати, що не вдалось перемагати. І що його країна мрій розвіялась як хмар сувій: не захотіли шоу оцінити, а забажали спокійніше жити. Бо шоу безкінечне набрида, дивитись тяжко, коли спокою нема, коли зараза ковіду […]
ТРИВІРШІ *** Ця пізня зустріч. Минуле не повернеш. Бігає дівча… Не всі сказані слова про любов.Скільки їх ще чекають! Ти була юна і я – школяр.Записки нас поєднали. Весільне фото. Староста я.І рушник через плече.О! На трьох колесах велосипед – дитяча радість.І заздрість!.
Ніколи не хватай ніж з опалу. Ніж – це холодна зброя. Його не можна брати «гарячими» руками, лише «холодними». Ніяких емоцій. Розум має бути чистим (світлим), а душа спокійна. Тільки тоді ти будеш керувати ножем, а не він тобою. Коли хватаєш ніж на емоціях – обов’язково поранишся. Навіть якщо ти […]
На підвіконні, відхиливши штору, Поставлю свічку – хай палахкоти́ть, Згадаю бідних жертв Голодомору, Й облившись кров’ю, серце защемить. Нелегко уявити ту картину, Як в хаті хліба й кри́хточки нема, Колише мати зморену дитину, Повільно помираючи сама. В сердешної єдине, що лишилось- Це біль гірки́й та відчай у очах, А смерть […]
У царя внутри гармошка Семицветная поляна В голове батут и кошка Экстраверт. Не без изъяна . На руках сплошные жизни И корейская дорама Хиромантия в пустыне Чек иммагинаций. Драма . Экзистенция в обновке 21 век. Программа Мысли встречны, без застежки Пантомима без вокала . Настежь ДНК в планету Сквозь пространство […]
Давай поплаваем на Марсе Там рыбы красные, вулканы Творит там Пушкин как фрилансер И инквизиторы – Арканы . Мы заплывем с тобой за горы Согреет Цельсий наши сути Ты смотришь с неба – помидоры А здесь цветы волшебной ртути . Ахматова как берегиня Танцует посредни вулкана Тарковский, наблюдатель Иня Все […]
Поцілуй мене, Світанок О четвертій, п‘ятій ранку Круасани на сніданок Капучіно спозаранку . Обійми мене за плечі Подивись у мої очі Те Вікно ховає речі З того миру Сна. Щоночі . А я хочу не забути Те важливе, що принесла А я хочу поміж бути Та подвійні мати весла . […]
Горять вогні голодомору… В холодній хаті у пітьмі співала мати колискову — самотня пташка у журбі. Бліде дитя, не в силах спати, запік її нестерпний біль. Голодну муку не здолати — покрила землю чорна цвіль. Пикаті, підлі комісари складали новий маніфест, а в Україні над ярами палав вогнем пекельний хрест! […]
Зима писала осені листа, Усівшись пишно у розкішні сани. Біля вузенького, непевного моста, Закованого в морози-кайдани. Писала по озерах, по землі, Іскрила інеєм в повітрі візерунки. На мовчазному лісовому тлі Лишала свої крижані цілунки. Безшумно вкрила втомлені поля, Нашіптувала їм свої поеми. Приспала тишею зчорнілії гілля, Їм надягнула […]
Энергия пылающего льда Ребенок в шелке взрослости. Снимите Погните прутья хаоса и сна Бамбуковую эру воскресите . Алмаз он самый яркий. Ароматный Свеча монадной ленты, той, планетной И этот сок души. Он твой. Цитатный А ты все лепишь скотч свой ЭГОцветный . Энергия пылающего льда На вкус – услада, слаще […]
Бегущая по волнам Серебряным мимолетным Пусть в логово да к волкам Лишь светом волос пилотным . Бегущая… только след И хочется вмиг за нею Без страха и до побед В энергии. Вороже’ «You» . Русалковость за душой И чешу«Я» дРА-КОН-ь-Я МеланжИвость бога. Йой Лишь забываю паРоль «Я»
Може зробити тобі кави з молоком? Поговорити нам, про те, що наболіло. Відкрити душу повністю, цілком Хоча всередині давно перегоріло Якщо захочеш, трішки помовчим Життя важке, повір мені, я знаю Наперекір добру, чомусь грішим Ти знаєш, я щоночі помираю. Згасаю свічкою, що тліє на вікні, Коли мороз малює […]
А все ж трапляються дива! І не завжди лише на свято. Для них є приводів багато І сотні днів календаря. Живуть у кожного в думках І мріям змінюють відтінки. Вони малі, немов іскринки, Що сяють нам у небесах. Хмаринки зорі прикрива, Ховаючи краплинки світла. І навіть їх якщо не видно, […]
Михайлів день. І незалежності пологи. Перейми перші, і народження народу. Попереду пекучий біль, тривоги. Бій непростий за завтра і свободу. Набат Михайлівського розтривожив ніч, Будив від сну міцного Україну. Зійшлись мільйони. Стали пліч – о – пліч Старі і юні. Стали до загину. Не спинить ні мороз, ні водомет, Єдина […]