Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/mantra-sadu-sumovyta/ Сірістю світився сад, де закінчився листопад і де приходила зима, і за ніч снігу намела. Позамітало доріжки, трави видніються вершки, хитають гіллям дерева, замерзла на гіллі роса. Сіріє лагідний світанок, крижаним холодом війне, та сонце знову буде з нами, світанок сонячний прийде. І буде світло, […]
Без категорії
1582 posts
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/chyornyj-kotyk-y-luna/ Бушует море на заре, не успокоиться волне, а только снова набежать и чайкам продолжать шагать. Интересно чаечке вполне, кто шлёпанцы оставил, где? И полотенце розовое здесь и раковин несколько есть. Куст лавра ли скрывает красоту и жёлтые рудбекии в цвету? Хозяйке возвратиться под навес пока пустынный […]
Саме весна дарує нам найцінніше. Літо зрощує поверх плодів весни. А осінь обдаровує нас після плідної праці літа. І тільки весна пророщує перший паросток.
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/osinnyaya-slota-zymovoyu-buvaye/ Ще трохи гомону неділі, природа тиха так звучить, тільки почуй її при кроці у кожен день і час, і мить. Залишить відблиск у калюжі, блищать вечірнії вогні і віддзеркалюється, друзі, блиск сонце додає сюди. Бруківка як міцна основа, дощ озеру додасть води, осінь залишила листочок, ще […]
Последняя листва кружится и с декабрём начался вальс, и по просторах снежных мчаться, а каждый месяц танцевал. Уже в лесу – снежные горы, озёра замерзали и ручьи, теперь на бальном на просторе танцуют выхри снеговы. А вот зима сама танцует теперь уже и с январём, закончилась в просторах […]
Твоя надія неосіння – Душі щасливої спасіння. І тихий сон про ясні води В обіймах ніжної природи. Не треба снів, не треба правди Про все, що станеться не завтра. Живи тепер, у кожній миті, Не бійся вірити й любити.
Весняних квітів аромат Аромат весняних квітів мене окриляє, Одягну червону сукню, модні чобітки. Березневий вітерець із волоссям грає, “Поза спиною” шепочуть подружки плітки. А в моєму погляді посмішка сіяє, Очі, як Аквамарин, ніби мед, – вуста Хай новий ранковий день Мрії воз’єднає, Навесні, хай розквітає, дівоча краса. Я куплю […]
Зимой бывает очень длинным, но тёплым и уютным вечерок, когда звучит мотив старинный, минорный, грустный он чуток. Полено затрещит в камине, смола на дереве вдруг зашипит и пар слетает вверх, и дивный леса аромат распространит. Бушует вьюга за окошком и огонёк свечей слегка качнёт, и канделябр стоит старинный, […]
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/nache-moyisej/ Життя складне, коли простим бувало? Тільки здавалось іноді таким, як хвилі шторму затихали і штиль на морі наступив. Але отак буває зрідка: хвилину може цілу, або дві, і знову хвилю жене вітер, накотиться на береги. На березі бувають скелі, стоять неначе криголам, потужна хвиля ударяє, розсиплеться […]
Волшебный луч невидим, некасаем, картинкою бегущий на стене, волшебный луч как будто осязаем, картины прошлого вдруг оживают все. Мигающей картиной жизни, что мчится лентой налегке, кому-то прошлое напомнит, бег времени быстрее стал вполне. Бегущим оживают водопадом, жизнь прошлая мелькает на стене и прошлый век как будто рядом в […]
Непрохані сльози дощем на папері запалюють зорі прийдешніх віків, сховалась знемога за хмари високо, наснилась дорога минулих гріхів. Стежками крізь долю блукає початок, не вірить нікому замріяний дим, весняне сумління не сміє мовчати, коли вицвітає оздоблення зим.
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/do-druga-iz-gostynoyu/ Темний вечір Водохреща вогнями палає, а у небі над хмарами дрібні зірки сяють. Їх за хмарами не видно, наче випадали і на свіжому сніжечку рясно засіяли. Пусто ввечері надворі, бо тріщать морози, і порипує сніжечком пізній перехожий, блимали яскраві вікна, наче шикувались, лиш вогнями понад вечір густо […]
Встречаемся сегодня на карнизе, Где ласточки себе жилища вьют, Где кошки отдыхают, как в круизе, Назло котам – танцуют и поют. Вниз не смотри, там все когда-то было. Ты ощути спиной поддержку стен. Забудь о том, что нас объединило – Мечта – извлечь адреналин из вен! Я покажу […]
А все-таки я змогла. Зуміла і зрозуміла. Вже інша, аніж була, – Посміла. Відчула єдиний шлях, А іншого не шукаю. Так гарно і просто так: Кохаю.
Якось наснилася мені знайома слива у вікні… Плоди на ній неначе литі, кругленькі, сині, соковиті. Та слива там собі росла, як я маленькою була. Не раз підходила туди й просила: ” діду, підсади!” І дід садив собі на плечі, а слива гнулась до малечі. Плоди сливові ми зривали, А їх […]
Зашарілися маки в житах, Від цілунків сонця ранкових. Десь зірвався сполоханий птах У розхитаній вітром діброві. В очереті купались плиски, Над волошками купчились бджоли. Колоски… доки ті колоски? Простяглися аж де видноколи. Недалеко десь косить коса, Ранок день для усіх починає. Тихо впала на землю роса – Небо землю благословляє
Завжди подумає Едіп як має він змінити світ, а світ міняється завжди, багато в ньому лиха і біди. Протестувальники тут є, голос ведучого майне, адже театр тоді і тепер, і днем сьогоднішнім живе. Газета, рупор, балаган і тільки він бував тут пан, а персонажі із життя на сцені […]