Цветов звучали акварели и громким голосом запели, но там жужжали не цветы, собрали улей лепестки. Какая роза тут цвела, что всех пчёлок собрала, а может рад сосед бывал, июньский мёд он запасал? Пчёл тысяча звучала тут, на остальных из ульев ждут, тычинки на розах с пыльцой, чтобы собрать […]
Без категорії
1698 posts
Попередня частина: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vesnyana-rannyaya-blakyt/ Квітень народився, небесами вкрився і тепер засяє, синяву тримає, ще ховав у лісі кришталеві вісті, із снігу залишить, вітер ліс колише. Ліс у лісосмузі шикувався, друзі, в дальньому лісочку – дерев’яні бочки, наче там сиділи духи лісовії, дерев’яним оком дивляться урочо. Буде у нас весна лагідна, […]
Собака мій гарчить на двері. Най вижену… Пірне. Не схибить. Мій водолаз річкових прерій, До ніг моїх прине́се риби. Хай вийду, як захочу їсти, І взую скорені сандалі. Та сяду, як запросять сісти, у човен вільного рибалі…
В вечірнєє небо пірна боривітер. В некролозі смерть з закривавлених літер. Додому зника працівник/працівниця. Соколик з’їдає останню синицю. Шпаки та ворони несуть свої квіти До пір’я синиці, що з’їв боривітер. У постіль ляга працівник/працівниця На ранок не займана буде пшениця.
Наш час немного я не понимаю Как было раньше и как есть сейчас Всегда представлен в злом окрасе Тот мир, который окружает нас! Все времена и все лета И как написано у многих книгах Принцы на белых лошадях Делали всё чтоб ты была его любимой. Но в один миг как […]
Я навсегда останусь в Вашем сердце, Как стыд, как боль, которой не пройти. Как холод – и не дай Вам Бог согреться. Как зов – хотя не дай Вам Бог придти.
Я не скажу. Я просто посміхнусь. Непросто бути радісною світом. А треба жити. Вірити. Любити. І тільки щастя випускати з уст.
Утрачен шарм магического круга, Он растворился в пелене ночной. Бал завершён. Смывает стыд прислуга, Разбросанный за утренней стеной. Засилье жёлтых роз и декораций, Избыток слов в обмен на монолог. Эксперимент в аспекте провокаций, Утраченный в борьбе за рифму слог. Все в ожидании. И вот Маэстро – Опальный гений, […]
Предыдущая часть: https://premiya.vidatiknigu.com.ua/svtlana/vyshenek-v-tsvetu-vesennyj-raj/ Дальних берегов затишье, следы, проложенные на песке, близкий закат укрыли тучи и держат солнышко в себе. Может не тучи укрывали и солнца прятали там круг? Уйти светило хочет нежно, оставит нам лучей-подруг. Полотна от лучей на горизонте и к морю опускаются лучи, летает пара чаек дальних […]
Устала, мой ангел, я снова устала, Опять прыгнув с выси, разбилась о дно, Ты так утешал, свои крылья в кровь ранил, Я лишь сгорела, как мотылёк над огнём. Устала, мой ангел, дай свои крылья, Укрой меня тихо от вьюги в ночи, Мне без тебя не подвластны пучины, Мне без тебя […]
Темно и как-то пусто, не слышно голосов, Любовь – это искусство в театре дураков. Что важно, то не ценно, что тленно – то фурор, Из масок строим стены притворства и хлопот. На рынке, в чёрном сброде, с торговцем людских душ, Нам раздают в подарок коварство и кутёж. К чему дошли? […]
А все-таки я змогла. Хоч, може, й було страшно. Не та уже, ким була, – Маленька тендітна пташка. Нічого вже не боюсь. Багато на світі знаю. Навзаєм почуєш з уст: “Кохаю.”
– Бабушка, а ты сегодня сотворила чудо? – спросила Машенька, кутаясь в пестрое одеяльце. – Какое такое чудо, маленькая? – казалось, смутилась бабушка, – так, доброе дело. – Как же? Мама говорит, ты умеешь делать чудо! – не могла успокоиться девочка, – настоящее! Вон столько к тебе людей приходит. Тетя […]
Не стоит надевать маски. Сразу уточню: я не про “противовирусные”. Те маски, которые надевают чтобы изобразить из себя того, кого хотят увидеть. Выдают интересы и вкусы другого за свои. Она не прирастёт к вам и всё равно когда-то да сползёт. И в глазах зрителя вы ничего кроме разочарования и презрения […]
Малює ніч на небі зорі А я все дивлюсь у віконце Немає місяця на небі Лиш заховалося вже сонце Дивлюсь а вишня біля хати Ніжним цвітом обгорнулась Вишня теж захтіла спати До вишні пташка пригорнулась А я стою спостерігаю Сон до мене неприходить Картину ночі зберігаю Дивлюсь а сонечко вже […]
Хорошів моє село Хорошу назву має З радістю гостей приїжджих у себе приймає Тута є ліси, поля, живе моя родина Село моє – моя сім’я, тута я щаслива Гоню я щодня у луг своїх гусей пасти Знаю що потрібно сіно, у ясла закласти Все казково у селі у будь яку […]
Настане тепла пора року Після весни, звичайно літо Підемо ми вперед покроку Підемо в ліс збирати квіти Нарешті стануть теплі ночі Появиться літній загар Сховаємо від сонця очі І скинем одягу тягар А небо стане синє синє Усе навкруг позеленіє І птахів ключ додом прилине Серце й душа зашаленіє Пори […]
Матуся рідна і красива Із нею завжди я щаслива Сміюся просто без причини Дорогі з нею всі хвилини До всіх людей вона привітна Душа в неньки, дуже тендітна Часто за мене переживає Вчинки мої поважає Може просто обійняти І біль душевну легко зняти Її слова завжди пророчі І наймудріші в […]