Шукаю фарби:Цей сірий світ сумний розмалюватиНаче б то він розмальовка дитяча,а не вигадка божевільного деміурга.Шукаю фарби:Жовті кульбаби у мій старий садПрийшли дивувати волохатихМарногудів крилатого травня,А я все шукаю фарби –Може я не помітив, може просто забув,Що діти Сонця ось вони – під ногами,А може то просто маревоМоєї уяви хворої?Шукаю фарби:Так […]
Володимир – це світу володар, То ж День Ангела нині у вас. Побажаєм міцного здоров”я Й неба мирного над усіма. Настрій хай не псує вам нічого І ніхто. Тепло буде в душі. Володимирам щастя земного, Щоби радісна кожная мить. 2022 р.
Викотилося поволі Сонце ліньки, Безхмарним чистим небом попливло, Бо розбудив його Світанок синій, То ж позіхнуло сонне. Та тепло Усе ж послало разом з Промінцями, Які стрибали Зайчиками скрізь. Дерева, Квіти й Трави зігрівали, Які замерзли трішечки за ніч. 2022 р.
Як зозуленька кує лиш до Івана, То значить осінь буде та й погана. А коли ку-ку чути аж до Петра, Чекай погожу осінь, довгу й теплу. Так у народі кажуть іще здавна. Давайте перевірим чи це правда. Після Купальських свят її не чути Щось нинішнього літа.Може бути, Що восени дощитиме […]
Є країна чудова – Дитинством зоветься, Ти уже не потрапиш до неї ніколи. Та хіба що думками чи в сні озоветься Безтурботного часу луна або спомин. Велетенськими були дуби та ялини І черешні смачнющі в саду у сусіда. Як же хочеться іноді хоч на хвилину Заглянути туди і босоніж побігать. […]
А високі флокси стали всі стіною, Лише червоніють квіточки вгорі, Ніби розмовляють вони із тобою Про те, як чудово нині надворі. Зеленіють трави, достигають вишні,П”янить і дурманить липи диво-цвіт. Флокси як віночки чи букети пишні Так милують влітку вже багато літ. 2020 р.
А заримовані рядки – Поезія не завжди І разом прожиті роки – Не всі назвуть це щастям. Гарні облесливі слова – То не усі правдиві, Брехня ж солодкою бува І вірять їй, на диво. Не люблять правди всі, на жаль, Гірка вона частенько, Не знать яка душа чужа Чи щира, […]
Коли гаснуть вранці зорі,Ляжуть роси там надворі На густі шовкові трави, Що зелені та яскраві. А як сонце ясне зійде, Промінцями їх зігріє, Заблищать краплини-роси,Задзвенять, мов струни коси. І рядами вже покоси, Це ж бо літо сіно косить. 2017 р.
А сонце пензлем золотим Малює все в такий же колір: Пшеничні й житні колоски, Дині та стиглі помідори. І яблук круглії боки, Солодких груш та винограду. Усе здається золотим У полі, в лізі й біля саду. Багата кольором таким В цю пору майже кожна квітка. Зовуть недарма золотим Щедре барвисте […]
10 серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполювати: слимаків, ягоди, гриби, личинок деревних жуків. Не дивлячись на […]
В болоті жаби; ква-ква-ква, Горить москва, горить москва. І зажурився фюрер-путін; -Ой, що ж це буде, що ж це буде? З болота чується; ква-ква, Дощенту вигорить москва. 2026 р.
Осокою й очеретом Луг заріс широкий, Дика м”ята пахне терпко, А ще синьоока Малесенька незабудка На стеблі високім,Її крихітні пелюстки У небо високе Вдивляються літнім ранком, Немов у люстерко, Згори сонце посилає Промінчики теплі, Які бавляться-стрибають,Наче малі діти,Трави й квіти зігрівають. Як тут не радіти? 2023 р.
Кожна людина – коваль свого щастя, Так кажуть в народі, погоджуюсь з цим. Якщо досягти чогось комусь вдасться – Це ним заплановано, більше ніким. Коли ж хтось руки чомусь опускає, Не прагне іти все вперед і вперед, То щастя і справді він так й не зазнає,Полин загірчить у душі, а […]
У вишиваних сорочках Хтось кружля біля ставочка В хороводі у танку. По воді пливуть віночки, Теплі хвилечки хлюпочуть Та ще й пісеньку дзвінку Хтось співає так чудово, Ватра запалала знову, Сліпне темрява нічна. І горить вогонь до рання У Купальську ніч кохання, Яка доленьки єдна. 2020 р.
Половіють жита молоді, Вкрився золотом колос пшеничний На землі українській святій, Лине жайвора вранішня пісня. Її чує щодня хлібороб, Йому з нею працюється краще, Витирає спітніле чоло, А душа переповнена щастям. Бо на славу удався врожай,Увінчається труд короваєм. А ти, жайворе-пташко співай,Нехай серце вона звеселяє. 2021 р.
Запахло поле свіжістю дощу, Під сонечком весняним спину гріє. Тобі я, поле радісно кричу, Ти ж моя доля і життя й надія. Мій прадід тут трудився увесь вік, Дідусь землицю пестив, мов дитятко, А батько ще малим босоніж біг, Ніс татусю обід у двох горнятках. Люблю і я просторий хлібний […]
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґодо його ніхто ніколи не чекав. Він приходив несподівано, […]
Червень прийшов до нас у гості, Липень далеко ще в дорозі. Стара сорока молодій Розповіда неспокій свій: -Скільки живу, ще не видала, Щоб в червні липа зацвітала,Цей ранній цвіт не до добра, На все ж бо є своя пора. Тепер усе переплелося, Все переплуталось й злилося. Де ще весна, а […]