Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокій і відчуття польоту над океаном часу. На Маркізи я (навіть не я – ми) вирішив […]
Так ніжно легенько і трепетно Торкнувся моєї долоні Губами своїми теплими І сповнилось серце любов”ю., Що линула піснею дивною, Струмочком дзвінким полилася, Горнулася радості хвилею І дарувала нам щастя. 2015 р.
«Соловейко співаєПід дощем над прірвою…» (Мідзухара Сюосі) У дерев’яних снахСтарого рибалки на ймення МартинЛегкі дерев’яні містаПлавають на поверхні озера,Над очеретом літають дерев’яні чайки,У дерев’яних скрипучих храмахМонахи з очима синімиП’ють черлене вино єретиківЗ букових чаш всепрощення.Зачесуючи сиву бородуВін вважав себе королем алазонів,Називав себе ЕпісторофомІ плив човном-вітрильникомЗ назвою сумною «Марнота»Рікою незнаного смутку […]
Вже вкотре тебе звабила Моя лукава усмішка, В очах – іскринки радості, В душі любов відлунює. Й надалі таємницею Для тебе залишаюся. Скільки вже літ розгадуєш – Не знаєш що за ” ширмою”. А є ще там цікавинки, Їх бережу для тебе я. Якщо відкрити зразу всі – Не буть […]
-Люби. люби, люби, люби. – Воркують тихо голуби, Крилечками обнявшись. Лебедики – вона і він Коханню теж співають гімн, Ховаючись у плавнях. І клекіт зранку чути знов, Це ” розмовляють” про любов Лелеки чорнокрилі. Як у птахів, так й у людей Мотив закоханих сердець Звучить на повну силу. 2015 р.
Ой, життя, життя, ти як полечко, Пшениці шумлять й бкр”яни. Та куємо свою ми доленьку, Та куємо свою ми доленьку З юних літ аж до сивини. І прожили ми й пережили ми Та зазнали добра і зла. А залишатися завжди слід людьми, Залишатися завжди слід людьми, Яка б доля в […]
А горобиновий вогонь Спалахує яскраво, Із теплих літечка долонь Струмінь його стікає. На сонці золотом горить Та безліч іскор сипле. Прошу, ти друже зупинись, Поглянь на диво-дивне. Подумки в купіль ту пірнай, Хай душу очищає, В себе красу оту вбирай, Що зветься рідним краєм. 2018 р.
Догорає літо, догорає Горобиновим й калиновим вогнем, Яблука в садочку достигають І смачнющі груші, наче мед. Догорає літо, догорає,Вже збираються в дорогу ластівки. Айстри під вікном, немов зірки. Догорає літо, догорає. 2026 р.
Медовий Спас освятить мед та квіти І яблучний також садів дари, В дорогу проведе спекотне літо Горіховий і на добро благословить. Та осінь прийде у багряній сукні, Роздмуха горобиновий вогонь,Який теплом зігріє наші душі, Торкнеться і натруджених долонь. Ой, осене, ти золота красуне, Сипнеш на трави зимної роси. Усі тебе […]
«… Тож не барися тут нині і вдруге сюди не вертайся…» (Гомер) Я відчиняю скриню мовчанняЧерез плече зазирає і блимаєОчима сумними синіми (наче квіти цикорію)Козлоногий рогатий Пан […]
Вже вкотре тебе звабила Моя лукава усмішка, В очах іскринки радості, В душі любові відлунює. Й надалі таємницею Для тебе залишаюся. Скільки вже літ розгадуєш – Не знаєш що за ширмою. А є ще там цікавинки, Їх бережу для тебе я. Якщо відкрити зразу всі – Не буть мені загадкою. […]
Я тобі розповім про весну, Про птахів і про квіти барвисті,Про берізку струнку й чарівну Та струмки гомінливії чисті. Я про літо тобі розповім, Про спекотнії дні й теплі ночі,Як співають в душі солов”ї, Серденько про кохання шепоче. Розкажу і про осінь тобі Золоту із намистом багряним. У очах хай […]
Святими ніхто не родився, відомо,Характер, не золото знаємо кожен,І га́ряче й холодно, з нами не просто,Дорога життєва розкаже охоче.Кудись летимо́, щоб усім доказати,Які вже успішні, настільки багаті,І луснуть скоренько прийнятні масштаби,Як прийдуть фіналу відвічні напасті.І стане дрібним, що цінилось відтоді,Поспіти б второпати, плине реальність,На мить зупинившись відтак на кордоні,Дадуть на […]
До фінішу вже липень наближається, За час пробігу він багато встиг: Овес у вуса довгі усміхається, А із пшениці вже спекли пиріг. Вишень та черешень повнющі кошики Дбайливим господиням залишив І вже сідлає буйних своїх коників І мчить кудись, серпень прийде сюди. В нього теж непочатий край роботи: Рум”янить щічки […]
Ніжна у́смішка те́пла і щира,Ніби сонце яскраве надвечір,Часто мила такою ти снишся,Світлий образ, зоріє у темінь. Вийду з пекла цього, напророчу,Наше літо у вічній любові,Тут у полі зірвав я волошку,Милі очі згадав… їх бездонність. Знову вибух…зловісна враз тиша…Ма́буть, вижив… і лікар щось каже,Ніжна усмішка тепла і щира,Погляд любий… О Боже, […]
Домашній підступний мисливець,Спіймав невеличку синичку,У пташки поранене крильце,Хіба я дозволю загинуть? Берусь до роботи завзято,Моє зрозуміле завдання,Геть котик, не можна до хати!Заллю ось ще йодом, тримайся. Зернятка підкину, є фрукти,Отут відпочинь у хустині…Триденні тяжкі процедури,Відтак з’ясувались шкідливі. На ранок дивлюся вже пізно,Її відпускати на волю…Взялась рятувати, навіщо?Щоб стрілась вона із […]
Багато мудрості не треба Вину всю скласти на сусіда Та споглядать собі із боку Що натворив, твою роботу. Згоріла хата у сусіда, Тобі ж до того нема діла, Тебе біда та обминула, То й добре. Решта все забулось. Про що тебе не запитають, Одна лиш відповідь;” Не знаю”. У тебе […]
«Приготую для тебе золоту колісницю…» («Про того, хто бачив усе» з вавилонського епосу) Місто, в якому цвіте енотера,Нагадує лаковану віолончель:Граки-музики і коти диригенти(Добре, хоч не хвостаті директориУрбаністичної директорії вулиць)Готують музичну виставу – елегіюМені – глядачу, читачу й слухачу.А я то думав, що все бачив,Мислив, що слухав одкровення Гекати,Піднімаючись сходами зикурату […]