Мовчазний знайомийЧи просто неговіркий броНа ймення банальне ДжоСиньоокий як риба зубата,Що побачила пастора Сонце,Таки був безхатьком:Жив серед води солоноїТа гонорово прозорої(Зі смаком тібетського вітру)У дерев’яній скрині(Він не знав, що то скриня Пандори –Швачки, яку найняла КлотоМайструвати пеплоси сподіванняДля юних вакханок Аркадії)Скрині з модринових дощокЗі шматами полотняними коноплянимиНа антеннах соснових.*Він був […]
Наш прапор жовто-блакитний, Хоч зранений кулями весь, Але на вітрах майорить він, Із кольором злився небес. Він – наша гордість і сила, Непереможність в боях. І їм, ворогам вже несила Нас українців здолать. Хоча і дратує цей колір Загарбників наших країв. Вони як той бик на червоне На нього кидаються […]
Лугом широким, де м”ята пахуча Вело буйногривих своїх Тепле барвисте літо квітуче І на ніч залишило їх. Щоб коники пили джерельную воду, Змогли досхочу напастись, Бо скоро йому вирушати в дорогу, То ж хай набираються сил. І понесуть вони літо далеко, Забравши з собою тепло, Куди ластівки відлітають й лелеки, […]
А дощ барабанить по підвіконню, Рясненький пустився, стіною стоїть І сердиться грім невідомо на кого Та блискавиця із сотнями стріл Взялася пускати наліво й направо, Потраплять куди, то й не знає вона. Ті стріли вогненні яскраві-яскраві, Далеко лиш котиться грому луна. А дощ барабанить сильніше й сильніше, Відскакують краплі м”ячами […]
Пташиними піснями дзвеніти мусить літо І росами ранковими сріблитися щодня. Сирени ж завивають і у селі, і в місті Та сипляться снаряди на голови всім нам. Летять й летять ракети на мирнії квартали, Рівняють із землею будинки всі підряд. А хочеться, щоб голуби й лелеки прилітали Й мостили свої гнізда […]
А серпень вже перегорта Календаря деньки останні. То ж скоро осінь золота На нашому порозі стане. Удень ще в сонячну ясну І теплу купіль ми пірнаєм, Холодну ввечері росу Пожухлі трави поринають. А ранки прохолодні теж Зимною усмішкою сяють І літо бабине пряде Срібну вуаль, чи то серпанок. Вода у […]
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокій і відчуття польоту над океаном часу. На Маркізи я (навіть не я – ми) вирішив […]
Так ніжно легенько і трепетно Торкнувся моєї долоні Губами своїми теплими І сповнилось серце любов”ю., Що линула піснею дивною, Струмочком дзвінким полилася, Горнулася радості хвилею І дарувала нам щастя. 2015 р.
«Соловейко співаєПід дощем над прірвою…» (Мідзухара Сюосі) У дерев’яних снахСтарого рибалки на ймення МартинЛегкі дерев’яні містаПлавають на поверхні озера,Над очеретом літають дерев’яні чайки,У дерев’яних скрипучих храмахМонахи з очима синімиП’ють черлене вино єретиківЗ букових чаш всепрощення.Зачесуючи сиву бородуВін вважав себе королем алазонів,Називав себе ЕпісторофомІ плив човном-вітрильникомЗ назвою сумною «Марнота»Рікою незнаного смутку […]
Вже вкотре тебе звабила Моя лукава усмішка, В очах – іскринки радості, В душі любов відлунює. Й надалі таємницею Для тебе залишаюся. Скільки вже літ розгадуєш – Не знаєш що за ” ширмою”. А є ще там цікавинки, Їх бережу для тебе я. Якщо відкрити зразу всі – Не буть […]
-Люби. люби, люби, люби. – Воркують тихо голуби, Крилечками обнявшись. Лебедики – вона і він Коханню теж співають гімн, Ховаючись у плавнях. І клекіт зранку чути знов, Це ” розмовляють” про любов Лелеки чорнокрилі. Як у птахів, так й у людей Мотив закоханих сердець Звучить на повну силу. 2015 р.
Ой, життя, життя, ти як полечко, Пшениці шумлять й бкр”яни. Та куємо свою ми доленьку, Та куємо свою ми доленьку З юних літ аж до сивини. І прожили ми й пережили ми Та зазнали добра і зла. А залишатися завжди слід людьми, Залишатися завжди слід людьми, Яка б доля в […]
А горобиновий вогонь Спалахує яскраво, Із теплих літечка долонь Струмінь його стікає. На сонці золотом горить Та безліч іскор сипле. Прошу, ти друже зупинись, Поглянь на диво-дивне. Подумки в купіль ту пірнай, Хай душу очищає, В себе красу оту вбирай, Що зветься рідним краєм. 2018 р.
Догорає літо, догорає Горобиновим й калиновим вогнем, Яблука в садочку достигають І смачнющі груші, наче мед. Догорає літо, догорає,Вже збираються в дорогу ластівки. Айстри під вікном, немов зірки. Догорає літо, догорає. 2026 р.
Медовий Спас освятить мед та квіти І яблучний також садів дари, В дорогу проведе спекотне літо Горіховий і на добро благословить. Та осінь прийде у багряній сукні, Роздмуха горобиновий вогонь,Який теплом зігріє наші душі, Торкнеться і натруджених долонь. Ой, осене, ти золота красуне, Сипнеш на трави зимної роси. Усі тебе […]
«… Тож не барися тут нині і вдруге сюди не вертайся…» (Гомер) Я відчиняю скриню мовчанняЧерез плече зазирає і блимаєОчима сумними синіми (наче квіти цикорію)Козлоногий рогатий Пан […]
Вже вкотре тебе звабила Моя лукава усмішка, В очах іскринки радості, В душі любові відлунює. Й надалі таємницею Для тебе залишаюся. Скільки вже літ розгадуєш – Не знаєш що за ширмою. А є ще там цікавинки, Їх бережу для тебе я. Якщо відкрити зразу всі – Не буть мені загадкою. […]
Я тобі розповім про весну, Про птахів і про квіти барвисті,Про берізку струнку й чарівну Та струмки гомінливії чисті. Я про літо тобі розповім, Про спекотнії дні й теплі ночі,Як співають в душі солов”ї, Серденько про кохання шепоче. Розкажу і про осінь тобі Золоту із намистом багряним. У очах хай […]