. . МАНДРУЮ Я У СВОЄ СЕЛО
. .Мандрую подумки я у своє село,
. .Де народилась, в любові я зростала,
. .Дитинство миле отам моє пройшло,
. .В оселі дорогій й рідній побувала.
. .І хата роками батьківська стоїть,
. .Мене мама коло хати виглядає,
. .Аби приязно, із ласкою зустріть, –
. .Вона, старенька, щоденно так чекає.
. .Прийду до неї, притУлюсь до щоки,
. .Аби тепло відчути, впаду в обійми,
. .Торкнуся я материнської руки, –
. .Хоча б на схилі літ матір зрозуміймо…
. .Біля криниці із татом постоЮ,
. .Та розповім і про справи повсякденні.
. .І мудрості у скарбничку я свою
. .Житейську в батька ще беру щоденно.
. .Мандрую подумки знову у село,
. .Ось тут заквітчане мамине подвір”я –
. .Цвітуть мальви, флокси, айстри, як було,
. .Так пахнуть ніжно у тихе надвечір”я.
. .Води живої із криниці я нап”юсь,
. .Відчую і смак її цілющий, рідний,
. .І сонцю я на світанку усміхнусь,
. .Землі уклонЮся дорогій, дорідній…
. . ТАМАРА РОМАНЮК,
. . 28 серпня 2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 28Публікації: 441Реєстрація: 06-02-2020
Достижение получено 18.10.2021
Титул: Вибір видавця (Вересень 2021)
Достижение получено 16.02.2020
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
