Усе що міг я уже сказав І тільки музика зосталася в душі Життя що не було Минуло вже давно Хоч я тоді іще того не знав Зо мною пісня наче птах У небо лине і у снах Бачу тебе я моя доле в небесах Зо мною пісня – назавжди Вдарили […]
Поезія
9557 posts
Не кожен може народитись справжнім генієм,Аби поезією славити віки.Отак і я прийшов несхожим на ЄсенінаКувати римою віршів свої роки.Писати книгу почуттів про те, що думаю,Про насолоди час і те, що так щемить,І наповняти душі мріями і думамиСвого життя, що мчиться як остання мить.Не можуть бути в цьому світі тільки генії,Тому […]
Ти по справжньому ніколи не кохав, Збирав чомусь сірникові коробки. По дитячому, бабусин хліб чекав, Щоб поз’їдати «всі» горбки) Перемикав, коли ішли «новини», Із чорнил створив ти власний світ, Де править цілим світом, Рижий синьоокий кіт.) Останній світу ти романтик, Останній про кохання написав рядок. На полицях дому […]
Давай никогда не ссориться, Дорожить минутой каждой, Давай, друг друга радовать, Теплом, улыбкой частой. Давай ценить время, Что жизнь отвела нам, Давай беречь, что имеем, Следуя своим мечтам. Давай, взявшись за руки, Просто идти вдвоем, Давай до самой старости, С нежностью путь пройдем.
Конец октября, я предчувствую тяжесть зимы,Которая, как обещают, должна быть суровой,Опять пуховик, длинный шарф, все начнётся по новой,И грянет оранжевый бум переспелой хурмы. И снова морозы и снег (с ним немного теплей),И снова снежинки обнимут носы и ресницы,И в ночь на седьмое мне ангел, как прежде, приснится,И станет в душе […]
“Поема” Я не терплю прощання, бажаю лиш зустрічей, Коли світ замалий, щоб сховати свої почуття. Я не терплю прощання, хтось скаже: “Кохання – лиш пустощі», – Та й не вірить цей хтось в існування на Марсі життя. Та хіба не існує того, що невидиме оку? Хіба можна […]
Шелест неповторний, Листя опалого, Надихає на роздуми, Цілком досконалого. Розпускалось і зеленіло, Росою покривалося, Різнобарв’ям порадувало І куди ж поділося? У природи свої закони, Як не бажалося нам, Бачити довше краси принади, Тільки живемо по її правилам. Земля листя прийме до себе, Це життя закономірність, Все проходить як треба, А […]
. . МОЇ ЛІТА, МОЇ ЛІТА… . .Збирає осінь всі мої літа, . .Силяє ніжно на жовтневу нитку, . .Життєві сторінки перегорта, . .І мудрістю та й заглядає – видко ж… . .У дзеркалі – ще жінка молода, . .Усміхнена, з довгою косою, . .А сивина тихенько вигляда . .Своєю […]
Кошачья морда без улыбки,Но чувств кошачих не измерить,Они прощают нам ошибки,И продолжают слепо верить. Своим двуногим человекам,Друзьям, хозяевам и братьям,Они нуждаются в опеке,И раскрывают нам объятья. Их разговор немного странен,Но переводчик тут не нужен,Ты все поймешь, когда задержишьНа пять минут кошачий ужин. А если завтрак будет поздним,Ты станешь просто полиглотом,Но […]
Щодня, наодинці думками до Бога, Просила здоров‘я лишень та добра. А зараз одне ще маю благання: Любові такої щоб рани злічити могла. Зуміла підняти у синєє небо І крила надати красиві й міцні Літати б навчила, і стовідсотково Змогла б перепони здолати усі . Злічити б зуміла отримані в «бої» […]
Немає вже в печі тепла,Немає вже дідусиного чаю.Немає вже над хатою гнізда,Бо і лелеки не летять до краю.. Пустир і небо, де колись село гуло.Мій гарний край на рідному Поділлі.Пройшли роки, а ніби вчора все булоМого дитинства митті сизокрилі.. Селом ідеш, а вулиці пустині…Все ближче до землі схиляються хатиниДо них […]
Осіннім ароматом наповнені провулки, Опале листя на сонечку блистить. А ми в теплі шукаємо притулку Щоб всі осінні примхи пережить. А навкруги? Вона така яскрава! Постала перед нами золота пора. Пташинних голосів змінилася октава, І позолочено все стало листям у дворах. І як же не любити ці прекрасні віти? Червоні […]
Осіннє сонце вже не гріє В обійми ніжно пригортає нас. Куди не глянеш листя все багріє, Почала осінь свій романс. У серці кожного відразу Відгукнеться осінняя пора, Бо це казка для когось щоразу, Ну, а може, комусь лиш хандра? Осінні зорі, місяць вже низенько.. Повітря ароматне просто неба, Вдихаєш повні […]
Уголками опущенных губ Жизнь рисует следы от обид, И становится ласковый груб, Переплакав подушку навзрыд. Ледяными сердцами внутри Жизнь спасает от боли и ран, И ушедший не ждёт у двери И не дёргает нервно стоп-кран. Пониманием полутонов Жизнь шлифует и слух, и глаза, И скупая символика снов Много важного может […]
Лишь только надеваю наушники, Вхожу будто в ночной астрал И как внимательный слушатель, Все понимаю, что он сказал. Слушаю музыку, словно душу, Мне даже слова не нужны, В мелодии сокровенное вижу, Там мысли как звезды отражены.
“Sopra le onde – Vela d’argento… » (Giovanni Donatello)* Море,Яке існує тільки в минуломуТаласса солона,Що вирує у моїй свідомостіА ще в сумній казці,Яку розповів сліпий лірник.Море темних часівПосріблене вітрилами аргонавтівТонкого прозорого льону –Безпритульних […]
Просто прожить эту жизнь без тебя,Просто прожить – так непросто,Просто прожить, безнадежно любя,Не убегая на остров, Но убегая от собственных чувств,И от себя убегая,Не размыкая ни сердца, ни уст,Смогу ли? Не знаю, не знаю…
И вроде октябрь и всё хорошо, Но хочется больше тепла, И чтоб до восьми не темнело ещё, И чтоб не скучала метла, И дворник задорно мешая листву, Как повар мешает компот, Продлиться осеннему дал волшебству, Нехитрый шепнув приворот, И чтобы дожди не спешили в пути, Давая влюбленным присесть, И чтобы […]