В мені ви ідеалів не шукайте Бо я ж така як ви, я поміж вас І чогось над…над … Не чекайте… Я не ховаюсь в золоті прикрас… Я грішна та до ангелів далеко… В мені вирує часто океан… В житті моїм буває, ой не легко…. І сльози на очах – […]
Поезія
2544 posts
Частіше треба зустрічатись І бачитись, і обіймати. Життя направити спочатку, Щоб ощасливити коханням. Подарувати гарні квіти, Освідчитись, поцілувати. Ще усміхнутися привітно, Добро взаємно цінувати. Ласкавим сонечком явитись, Приємно скласти шанування. Кохати ту, єдину в світі, Без котрої не існував би. Зроби сьогодні справжнє свято. Найбільше важить лиш любов. Ми – […]
Троянди роси, наче сльози, гублять, Є серед них прекрасна і предивна… Та жінка тільки, яку ніжно люблять, Лиш може буть по справжньому чарівна!
Вітаю, друзі, з Хрещенням Господнім! Нехай у кожнім серці благороднім З Отцем і Сином Дух Святий спочине І древній змій без вороття загине! І сатана уп’ється до нестями, І люд наповнить Православні храми, І Небеса розверзнуться знаменно, І Слава Божа зійде незбагненно!
Молитва – це незриме поєднання Людини з Богом у глибинах серця! Кому нема молитися бажання, Тому ніколи часу не знайдеться! “Ще встигну, – тішить сам себе, наївний,- Ще не дощить за вікнами тривога!”, – І витрачає час дорогоцінний На що завгодно, тільки не на Бога!
Морозяний присмерк і місто, Розлите у запалках ламп, Підгонить, пора вже запізня, А нумо іти по домам. А ти залишилась надвечір, Ще опрацювати забув, І поклопотатись над дечим, Відкритий чекав ноутбук. Розгорнуті білі папери, Зім’ятий в оборках костюм. Руками ти щоки підперла, Уголос читаєш статтю. Окликну тихенько без стуку, Здивовано […]
Відслони мені спалене сонце, Що у хмарах його заховали. Заблудив у пітьмі безголосій, Де ущелля, стрімчак і завали. Так зненацька застала нас осінь, Ще не встигли, як слід, покохати. Не спізнали взаємність ми зовсім, А почали любов відпихати. Загубилися в синіх туманах, Розтривожили серце на двоє. Спохватилися – знову заспали, […]
Терпко пах горіх мускатний, вичав грів – зелений лайм. Хочу як тебе ласкати, стріти раптом сам на сам. А вуста ті малинові цілувати досхочу. Знак подати для любові – до відлуння закричу. Впасти в зоряному лузі, тихо флейтою заграй. Страстно яблуко надкусиш, соромно втечеш за гай. Вітер сплутує волосся, світанково […]
У росі купались квіти, сонця відблиски чіпа. Діток наче накормити – їх розсипана юрба. Хмари білі задихались, спека дим’яна дійма. Очі марились кохані, синій де поліг туман. Квіти ваблять світанкові на обтрушених вітрах, вибавлені у любові, від землі снагу ввібрав. Розсип білого з рожевим яблунево перецвів. Посміхнулось любо небо, цівка […]
Мов коси, за вікном все йдуть і йдуть дощі, І ця рапсодія, здається, безкінечна… Гріх несповіданий – пухлина для душі, Злоякісна, смертельно небезпечна!
Святу росу, божественне пиття, П’є з квітів на світанку пташка рання… Ти можеш сповідатись все життя, Але ні разу не принести покаяння!
Ми свічечку кладем за серцю милих, Є серед них миряни і ченці… Найважливіше поминання для спочилих- Це Проскомідія, так вчать Святі Отці! Коли священик Часточку виймає, Її на Дискос скраєчку кладе, Лице покійного, неначе сонце, сяє, І прощення від Господа гряде!
Життя минає, йдеш по світу босим, А зірка на шляху все не встає! Чекає Бог, що в Нього ми попросим, А тільки потім поміч подає!
Не всі до зустрічі охочі з нами – Симпатії бувають не взаємні! Думки людей ми вловлюєм серцями, Тому є люди серцю неприємні!
Я до ранку тебе би читала У вібрації рим би тонула. Що не сталось, то вже минуло. Навіть ночі було би мало. Я би плакала чи сміялась. Чи рядки підбирала суміжні, Щоби глибоко або стисло. Може, сталось би те, що не сталось. Ти дозволь себе почитати, Кожну літеру вправо, вліво, […]
Не сварись, що така я слабка. Я ж люблю тебе так, як і вчора. По воді би пройшла б і море, Босоніж. Ось цілуй, вода. І не правда, що труднощі сталь, І характери сильними роблять. Я по краю іду безодні, Навіть, очі сховала в вуаль. Не кажи, що тебе не […]
Сегодня снова, как вчера! За плечи схватит суета… Хотелось добротой объять, Но боль в груди мне не унять Устал… и нет последних сил… Смотреть вперёд? Удар срубил! С годами, становлюсь слабей… Послал бы всё… Но тут мудрей! Узнал я Жизнь, в ней маета Качает маятник… Судьба! Добавить доброты! Пустяк! Она […]
Закрити двері на оберти два. У ангелів є любов? Така, як людська, щоб знов Початок був близ кінця. Щоб стали людьми, як ми. Чи ми як вони… Та ні! Куда нам… Вони на війні За душі наші всі дні. Кохання у них своє. До нас, Хоч не варті ми. Дарують […]
Птахи, які не співають, Просто в середині змерзли. Вони свою мають зграю. Вони вже цілунок від смерті. Дихайте, прошу, бо лячно. Птахи мусять вірно співати. Вони про кохання, про страту Світу летять розказати. Я їх би зігріла руками, Може б навчили літати. Це мрія така роками, Літала… Вони ж крилаті. […]
Осінній лист прошелестів І на долоні білі впав… І я спитать її не смів Причину, хто між нами став! Чи красень він, чи багатій, А, може, чистая душа? По її усмішці німій Я розумів, що це – межа! І плакав я, і стигла кров, І яструбом ширяв між […]
З високої гори одна небога Насмілилась звернутися до Бога: – Чому у сім’ях діти наркомани, І до дівочої цноти нема пошани? Чому на світі все так занепало, П’яниць, грабіжників і шахраїв чимало? Чому при владі люди жалюгідні, Чиновники й політики негідні? Мов грім, з Небес глаголи пролунали: – […]
Хоч ти аристократ, гламурний красень – Це тільки зовнішні і незначні відтінки! Любов не терпить будь-яких пояснень! Любов, насамперед, – це твої вчинки!
Бажаю вам неосужденно Причаститись, Щоб, мов сади, пашіли ваші лиця, Щоб очі сяяли, мов вечорові зорі, Щоб ви усі були живі, були здорові!
Сумління – голос Божий в серці! Як верби себе бачать у озерці, Так дивиться у очі нам сумління, Немов зоря над милим гаєм пізня, Нам промені дарує таємничі… Воно й судитиме нас в потойбіччі!
Голубить вітер чорну орхідею, Сіяє сонце в гронах виноградних… Хто винен перед совістю своєю, Завжди кругом шукає винуватих! Загляне у віконце зірка рання, Спурхне пугач з калинової гілки… Хто істинно приносить покаяння, Той вже не судить ближніх за помилки! Бо за які гріхи кого осудиш – То незабаром […]
Протистояння є усюди, І навіть крихту хліба ділять! Чомусь зазвичай горді люди Гординю в інших ненавидять! І б’ються в шибки, як ті птиці, І завжди винного шукають, Самі себе ті нещасливці Немилосердно обкрадають! Десь перші зорі спалахнули Голівки канни опустили… Якщо б ми гордими не були – За […]
Себе щасливим можна уявити, Та за хвилину цю уяву губиш… Любов – частіше здібність полюбити, А не заслуга тих, кого ти любиш!
Розтрачуєш губи свої на чужі. Для чого і як? І чи правда? Межа без кохання, кохання в межі. Себе роздавати чи варто? А потім платити за що? І кому? І вистачить долі в кишенях? Насправді все було йому одному, Зробив тебе нишком блаженну. Слова всі віддати іншим і все. І […]
Коли вас непокоїть відчуття, Що ви достойні кращого життя, Погляньте на свого взуття сліди – Скільки споганено й нароблено біди! Згадайте, із яких брудних канав Господь вас за волосся витягав, Яку ціну криваву заплатив, До смерті хресної пропащих возлюбив! Та вже не надимайтесь ні над ким – Усе розсіється, немов […]
Літа прошелестіли, промайнули, Та серце приховало незабутнє… У кожного Святого є минуле, А в нерозкаянного грішника -майбутнє! Кого ми нині судимо – не знаєм! Любий лицем в багнище може впасть! Можливо, той від кого не чекаєм, Життя своє за Господа віддасть! Можливо, що ця модниця спесива, Яка сьогодні […]