Заблукало Літо у траві високій,
Із ромашок білих віночки плело,
Хотіло скупатися у малім ставочку
Та, на жаль дороги туди не знайшло.
Тоді попросило Вітра допомоги,
Той же скрізь літає, знає всі стежки.
Поспішив Вітрисько Літу на підмогу
Вибратись з густої у росі трави.
Подалося Літо униз до кринички,
Де молоді Верби водять хоровод,
Напилось студеної смачної водички,
А тоді швиденько бігло на ставок.
Лишило на березі свого капелюха
Й чобітки новенькі та у воду – плюсь.
Накупавшись, Літечко помчало щодуху
На луг там, де коней вороних пасуть.
Підійшовши ближче, воно зупинилось
І вдихало м”яти дивний аромат,
Поміж незабудок у траві в мостилось,
Притомилось трішки, можна й відпочить.
2020 р.

