– Зайчику, а пам’ятаєш, як ми їздили на озеро? Цілих три дня в кінці літа! Тепле озеро, сонечко і здається цілий світ був тільки для нас. Так знову хочеться повернутись туди назад. Поїдемо ще?
Вони сиділи в автомобілі і не зводили один з одного очей.
– Сьогодні купила молока, мама напече пиріжків з капустою, завтра будемо ласувати, смакота! – продовжувала Вона, а Він і далі не зводив з її очей.
– Давай ще кудись поїдемо, будемо пізнавати світ разом, – не переставала Вона гомоніти, а Він заплакав…
Різкий біль пронизав тіло, страх від реальності повернув її до свідомості.
– Що відбувається? – ледь змогла прошепотіти Вона.
– Ракетний обстріл, нас зачепило, ти не хвилюйся і не рухайся, допомога вже їде, ти тільки будь зі мною, не закривай очі, – крізь сльози Він майже кричав.
Щось тепле огортало тіло і скапувало з обличчя. Їй стало все зрозуміло та страх переборював паніку. Це кінець.
– Пообіцяй мені дещо, – спокійно промовила Вона.
– Все, що завгодно, кажи!
– Пообіцяй мені, що будеш щасливий, що одружишся і в тебе будуть діти. Я не прошу мене забувати. Просто живи! Пообі…
17.10.2022 р.
Автор публікації
Титул: Вибір видавця (Квітень 2021)
