А хвилі б’ють по вечорам у даль
І сонце десь сідає, затихає
І кораблі ідуть, не видно їх нажаль
І сум з життя все йде, зникає.
Те море як твоє життя
Таке велике і без краю
В один момент піде у забуття
Хтось буде сумувати, хтось і не згадає.
І корабель як шлях, ведеш, звертаєш
Є айсберг, прірви, враже на шляху
Усе пройдеш, усе пооминаєш
І житимеш усе життя в страху.
В страху за екіпаж, на кораблі
Це твої близькі, рідні, і знайомі
Хтось зникне, піде в глиб води
За іншим не відчуєш ти і болі.
А хвилі б’ють, все б’ють по вечорам
І шлях знайомий ти все ж оминаєш
І кораблі ідуть, не бачу вже їх я
Життя іде, мов свічка, тихо догораєш…
Автор публікації
Коментарі: 2Публікації: 6Реєстрація: 14-06-2021
