Серед розквітлого латаття на озерці
Поволі плавав диво-красень лебідь,
Тримався гордо та не гордовито,
Дививсь, мов у люстерко в плесо чисте.
Бо в ньому відображення – так чітко
Вірної подруги – біленької лебідки,
Що завжди поруч: в бурю, дощ і вітер
Й погожу днину, коли сонце світить.
В місячну ніч, як зорі в небі сяють
Та на світанку, як вони згасають.
Не розлучаються птахи ні на хвилину,
Таке воно кохання лебедине.
2015 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
