На долині,
Де калина
Стоїть над водою,
В літню нічку
Чарівничку
Паслись собі коні.
Розбрелися
По долині,
По траві і листю,
Йшли до річки,
Щоб водички
Чистої напиться.
Зорі сяють
І моргають,
Місяченько світить.
Коней гриви
Гніді й сиві
Розчісує вітер.
Літня нічка
Чарівничка
Коротка-коротка,
Вже й світанок
Зустрічають
Воронії коні.
А промінчик,
Наче стрічка
Заплутався в гривах.
І блакиті
Небо сипле
На гнідих та сивих.
Вечір нічку
Чарівничку
Знов покличе в гості
І в долині,
Де калина
Пастимуться коні.
2025 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1319Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
