Ой, життя, життя, ти як полечко,
Пшениці шумлять й бкр”яни.
Та куємо свою ми доленьку,
Та куємо свою ми доленьку
З юних літ аж до сивини.
І прожили ми й пережили ми
Та зазнали добра і зла.
А залишатися завжди слід людьми,
Залишатися завжди слід людьми,
Яка б доля в нас не була.
А лелеками, а лелеками
Відлітають кудись літа.
Та за днями тими далекими,
Та за днями тими далекими
Душу сум чогось огорта.
2020 р.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1340Реєстрація: 06-04-2020
Достижение получено 21.07.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 25.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій
