Не знаю

Не знаю, як це збагнути,

Як пояснити, не знаю.

Чому цілувати я хочу,

Чому я на тебе чекаю?

 

Парфюм тебе з розуму зводить,

Торкаєшся мене вустами.

Мене це до щастя доводить,

Я шаленію ночами.

 

Мій кожен день, щохвилини,

Тікати від тебе повинна.

Але я стою біля тебе,

Ніби маленька й невинна.

 

Хто ти? Я не розумію,

Друг, чи можливо щось більше?

Та я, мов дитина радію,

Коли наближаєшся тихше.

 

Проводиш ты ніжно губами,

Думаєш щось, я не знаю.

Ти мене поглядом звабиш,

Шаріюсь, та дива чекаю.

 

Вже пізно. Не можу заснути,

У серці щось цінне шукаю.

Я хочу до тебе горнутись,

Але чому!? Я не знаю.

 

Що буде далі!? Не скажу;

Може пройде кілька років,

Доки кохання покажу,

Доки зроблю кілька кроків.

 

Нікому я не довіряла,

Боялась тебе підпускати.

Та розум ночами втрачала,

Коли намагавсь пригортати.

 

Ти, як в пустелі оазис,

Квітучий, такий життєдайний.

Ніколи мене не образиш,

Чемний, красивий, охайний.

 

Не хочу тебе відпускати,

Але розумію, що треба.

Я хочу над світом літати,

Без тебе мені мало неба.

 

Без тебе вже зорі не зорі,

Без тебе і я вже не я.

І в радості,  щасті, і в горі,

Навіки я стала твоя.