Я обожнюю наші побачення,
Насолоджуюсь ними всюди
І зовсім не має значення,
Що про нас подумають люди.
Люблю споглядати тебе на розі
Біля улюбленої кав’ярні,
Коли розглядуєш по дорозі
Вітрини старого кафе і книгарні.
Забачивши мене – всміхаєшся,
Провокуєш в очах блискітки.
Із останніх сил тримаєшся
Щоб в обіймах мене не стиснути.
Щоразу – як вперше, заходимо –
Повітря іскриться вольтАми.
Через себе той струм проводимо,
Неначе стальними дротами.
І щоранку разом прокидаючись,
Пам’ятаю як бУла щаслива
В тій кав’ярні, за руки тримаючись,
Коли тебе я, нарешті, зустріла.
Автор публікації
Коментарі: 1Публікації: 29Реєстрація: 08-08-2020
Достижение получено 13.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
