Для голосування необхідно авторизуватись

Зорі на даху

Коли цинічний світ наступає на п’яти,
І душить в обіймах колючих щосили
Ми тікаємо з роботи раніше – о п’ятій
Туди, де буденності знайти нас не сила.

Спочатку блукаємо міста путивлями,
Вивчаєм стрітарт та величні мурали,
Вражаємось вкотре старими будівлями,
Що велич столітть в себе увібрали.

Та тільки-но вийде Велика Ведмедиця
На променад свій Чумацьким Шляхом –
Картата ковдра, вино… ніч-союзниця
Засіє ясними зорями небо над дахом.

У нОчі такі – час на мить зупиняється,
Викидує нас з усіх рамок і просторів.
І ми обійнявшись, за руки тримаючись,
Рушаємо в зоряну подорож космосом.

В коханні – від прози життя порятунок,
В почуттях, що гріють світ скам’янілий,
Як пристрасний, нічний поцілунок…
Терпкий… багряним вином сп’янілий.

3

Автор публікації

Офлайн 1 рік

DanaLucky

94
Коментарі: 1Публікації: 29Реєстрація: 08-08-2020

Бронзове перо

Достижение получено 13.08.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій