З пробудженням нового дня, щоранку,
Ти тихо прокидаєшся, встаєш.
І вариш смачну каву, наливаєш в філіжанку,
Мене вітаєш з новим днем, і каву подаєш.
Я посміхаюся тобі ласкаво,
Приймаю з рук твоїх ту чашку кави,
Яке то задоволення! Повір!
Немає більш щасливішої миті,
Ніж ранок, що розділений з тобою,
І чашечкою благородного напою.
Та чи то кава так єднає нас?
То почуття поваги і любові,
Єднання душ споріднених на небесах.
І не важливо: в радості чи в горі,
Перенесемо всі удари долі,
Посидимо удвох, заварим смачну каву,
Подивимось один на одного ласкаво.
Всі негаразди зможем пережити,
З тобою разом у поєднаних серцях!