Для голосування необхідно авторизуватись

Ну хіба не в дрібницях щастя?

Ну хіба не в дрібницях щастя,
Непомітних і зовсім малих –
Подивитися на зап’ястя,
І немає порізів на них?

Коли є ради кого жити,
Є бажання здійснити ще крок,
На невдачі свої забити
І прийняти життєвий урок.

Просто взяти тебе за руку,
Зажбурнути далеко весь гнів,
Та не видавши ані звуку,
Розуміти тебе і без слів.

Обійняти, сказати ніжно
Як кохаю тебе я без меж,
А у відповідь ти неспішно
Глянеш в очі і тихо: “Я теж”.

Серед ночі не даш заснути –
Телефон я беру до руки,
В ньому завжди твій голос чути,
А не ті монотонні гудки.

Чи тонути із головою
В глибині твоїх ясних очей,
Коли ми лиш у двох з тобою
Довгі миті коротких ночей.

Нам так мало для щастя треба –
Перестати спішити за ним,
Лиш тоді усміхнеться небо
І життя здасться зовсім легким.

2

Автор публікації

Офлайн 2 роки

Oleg Бойчук

14
Коментарі: 0Публікації: 6Реєстрація: 06-04-2020