«Маленька казка»

«Маленька казка»

Маленька казка спить на підвіконні,

І схлипує спросоння, як дитя.

Лунає музика, розмови телефонні,

Вона ж іде потроху в забуття.

 

Згадались дні, коли була потрібна,

Як жили нею діти і старі.

На ній тоді була одежа срібна,

Поволі дні ішли в календарі.

 

Каміну хрускіт, теплий – теплий плед,

І чай із липи, в кріслі – гамаку.

У блюдечку, із квітів добрий мед,

Із молоком , малечі до смаку.

 

Бабусі голос – ніжний переплет,

Звучав для її любих онучат.

І казка виривалася з тенет,

Про мавку, домового, потерчат.

 

Жила чарівна казка на устах,

Про чудо – глечик, гребінь та гусиню.

Про благородні битви на мечах,

До смерті віддану графиню.

 

Минає час той, утікають дні,

Згасає диво,спалене людьми.

Десь спить маленька казка на вікні,

Спросоння умиваючись слізьми.

 

0

Автор публікації

Офлайн 2 тижні

Irina Bukeda

88

"Люблю життя та тих, хто його любить!"

Коментарі: 3Публікації: 31Реєстрація: 18-08-2018

Бронзове перо

Досягнення отримано 21.08.2018
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій

Коментувати

Проста авторизація через соц.мережі: