Мов янголи, приходять люди,
Розкривши незвичайну душу,
Пітьма заполонила груди,
Вони ж не піддаються смутку.
І визначена, мабуть, доля,
Для кожного уже на небі,
Кому несамовиті жорна,
Відомо одному творцеві.
Ця жінка, не лишала віру,
Світила промінцем любові,
Та доленьки тяжку валізу,
Тягнути відтепер не в змозі.
Тож стерпівши жорстокі муки,
Серденько не покрилось льодом,
Сльоза і незворотність душить,
Полинула… з останнім дзвоном.
Мов янголи, приходять люди,
Крізь гамір, підказати стиха,
До ближнього, лиш будьте чуйні,
Повірте, у вас теж… є крила.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор