На той час навчалась в школі, в другому класі, тоді й сталося моє перше кохання.
Вчителька зайшла в клас з таким, гарним, світловолосим хлопчиком з блакитними оченятами, привіталась і познайомила з новим учнем. Він сподобався мені з першого погляду, дитячого погляду, мою усмішку ніхто не побачив, а я вже знала, кому усміхалася.
Кожного дня, споглядала його, він, мабуть, це бачив, як мені тоді здавалося. На уроках десь літала в мріях, мені хотілось, якось привернути увагу до себе.
Та ось прийшла така нагода. Наша сім’я багатодітна, одягалися скромно, моя старша сестра закінчувала швейне училище і взялася зі старої шуби, викроїти і пошити мені нову. Скільки днів я ходила і мріяла, коли вона буде готова, прийду до школи найкрасивіша дівчинка і він мені скаже:»Яка ж ти сьогодні гарна!»
Нарешті цей день прийшов. Встала рано, одягла і довго дивилася в дзеркало, пішла до школи в передчутті чогось неймовірного. Заходила до класу, землі неначе не торкалася. Він стоїть і дивиться на мене, очі стали ще більшими, коли підійшла ближче. Той заради кого, летіла на крилах з сміхом сказав:»Ти,що в собаки шубу позичила?» – і почав дуже гучно сміятися.
Моя реакція була миттєва, з усієї сили вдарила шкільною сумкою. Він не чекав такого і тільки зміг сказати:»Ти хлопець, а не дівчина!» Та мені було вже байдуже, моє кохання на цьому закінчилося.
25.02.2021
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор