Проза
272 posts
Ніч стукотить кудись порожнім потягом, грається відлунням на порожніх вулицях і лякає поодиноких перехожих, що поспішають сховатися. Ніч хоче побути на самоті. Ніч має про що сумувати і ховається від зайвих очей, навіть якщо вони нічого б і не побачили. Темрява несеться містами і країнами, пробігає крізь поля і будівлі. […]
Він сидів непорушно і напружено, дивився в калюжу, ніби шукав відповіді у своєму зображенні. Його сусіди зграйкою скупчилися поруч, але на віддалі. Здавалося б, звичайнісінький голуб, яких повно у кожному місті. Не мріяв про долю вишуканих білих голубів – подарунків, яких випускали у небо на честь урочистих подій, до яких […]
Він знав, що самотність найдужче відчувається спиною. Не захищеною. Варто необережно обернутися. Він знав, що важко тримати спину прямою, особливо, коли на ній стільки турбот. Знав також, що за спиною можуть обговорювати, осуджувати, шпетити. Це все не лякало. Здавалося звичним, особливо, з огляду на те, що за спиною не було […]
. . ЛІТО, ЛІТЕЧКО ЗАКВІТЧАНЕ ПРИЙШЛО… . .Біла – білісінька півонія з рожевим відтінком заквітувала ось на радість мені і всенькому світові… Моя улюблена біла півонія розцвіла прекрасно і велично, розкриваючи свої чарівні обійми для заквітчаного червня. Розпустилася, як святість, як чистота, як незайманість, […]
Чому так гірко плакала душа? Чому серце готове розірватися? Ні не розірвалося. І цього разу. А де ж сльози? Тільки дощ за вікном. Такий холодний. А на щоках так гаряче. Дощ далеко вже. Пішов кудись. Втік з очей. Не захотів бути поруч. А сліз немає. І холодно. Кава не гріє. […]
. . “НА ДОЛИНІ ТУМАН УПАВ, МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ СКУПАВ…” . .”У відомій українській пісні “НА ДОЛИНІ ТУМАН” є поетичний, наспіваний куплет: “НА ДОЛИНІ ТУМАН, НА ДОЛИНІ ТУМАН УПАВ, МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ, МАК ЧЕРВОНИЙ В РОСІ СКУПАВ”. Перед очима постає мальовнича барвиста картина, сповнена краси, чар, мрійливої поетичності […]
. . ДОВГОЖДАННИЙ “ДОБРИЙ ДЕНЬ!” . .КАТЕРИНА сиділа у барвистому квітнику перед хатою – світлицею на своєму низенькому стільчику й обережно прополювала кожен кущик, кожну квіточку, кожне стебельце, ретельно й акуратно збираючи бур’янчики у відро. . .Жінка з приємною цікавістю прислухалася до мелодійного дзвінкоголосся […]
Квіти – це втілення любові Квіти я любила завжди. Ще змалечку захоплювалась дивовижною здатністю природи робити їх такими різноманітними, різнобарвними і різнохарактерними. Саме так, різнохарактерними. Граціозно-холодна лілея, веселі й безтурботні чорнобривці , гордовиті тюльпани, чарівно-задирливі троянди, ніжні конвалії … Перелік може бути нескінченним. Як і нескінченна їх краса і […]
Квіти – це втілення любові Квіти я любила завжди. Ще змалечку захоплювалась дивовижною здатністю природи робити їх такими різноманітними, різнобарвними і різнохарактерними. Саме так, різнохарактерними. Граціозно-холодна лілея, веселі й безтурботні чорнобривці , гордовиті тюльпани, чарівно-задирливі троянди, ніжні конвалії … Перелік може бути нескінченним. Як і нескінченна їх краса і […]
. . І СПОГЛЯДАЄ ЧЕРВЕНЬ ДИВОГРАЄМ ЧАРІВНИМ… . .Ось і заквітували – розцвіли мої ніжні темно-рожеві півонії, які приготувалися до чарівної миті, аби стрічати літо – літечко краснеє з відкритими обіймами. А за ними в ряд починає розкривати свої тендітні бутони і біла півонія з рожевим […]