Проза
104 posts
К В І Т И Б Е З Г О С П О Д И Н І Сімдесятилітня тітка СЯНЯ саме поралася у своєму барвистому квітнику того теплого літнього ранку. Вона ретельно прополювала бур’янчики, обережно обсапувала кожну рослину. За великими розлогими і пишними кущами лілії королівської, білосніжні квіти якої […]
– МАМИНІ РУКИ – . – Сільський етюд. Чи є на світі щось незабутніше, неповторніше, найпрекрасніше у житті, як МАМИНІ РУКИ ? Ніжні, ласкаві, добрі, теплі, приємні… Тільки народившись – з’явившись на світ ясний, ми вдихаємо – відчуваємо свіже повітря. Потім бачимо безхмарне голубе небо, яскраве сонце. І відчуваємо […]
«Ц В І Т Н А В Е Р Е Т К А» Як тільки-но літечко – літо краснеє надходить, щедро даруючи чарівній матінці – ПРИРОДІ світлі, сонячні, теплі, погожі дні, гарні українські господині (газдині) починають наводити лад у своїх хатах – світлицях. Особливо вони метушаться у кімнатах, прибирають […]
«К О Ж Н А К В І Т К А Ф А Й Н А П О С О Б І», — Казала колись бабка НАТАЛІЯ, дбайливо доглядаючи та акуратно підв’язуючи кожен кущик чорнобривців. – «Ці, май високі (купчаки), треба садити попід хату, а низенькі, набиті (махрові) чорнобривці, треба […]
З А С Н І Ж Е Н А К О В З А Н К А Чарівниця зимонька – зима вбралася у свої білосніжні казкові шати, як справжнісінька снігова королева. Високі дерева нагадували загадкових велетнів із вишуканими візерунками на засніженому гіллі, – як у сніговому зимньому палаці […]
МИРУ, МИРУ, МИРУ – УКРАЇНІ! – Я йду, мандрую, зачаровую, позолотою кришталевою посипаю і прикрашаю усю БОЖЕСТВЕННУ красу природню – пори Осінньої грайливої, бо я, як справжня королева, дарую людям настрій гарний та усмішку красиву і вродливу! Радіймо, веселімося сьогодні, бо у нас чудовий день Осені ГОСПОДНЬОЇ, – вчувалося […]
С В І Ж И Й Б О Р Щ . .Сиділа ото якось світла русява дівчинка за столом і зосереджено, каліграфічним почерком виводила букви і склади у зошиті. Бо ж учителька дала завдання малим школярам – виробляти гарний почерк. На столі – цілий стосик підручників: й АБЕТКА (БУКВАР […]
М О Є Р І Д Н Е С Е Л О . .Моє рідне село! Моя мила мальовнича сторона! Моя рідна НОВОСЕЛИЦЯ! Моє чудове село! Ти – прекрасне. Ти – найкраще. Ти – найрідніше. . .Я люблю тебе весною, влітку, восени, взимку, бо ти завжди файне – […]
Бракує часу, знову ось фортеці. Будую їх і знову порожнеча. Пісок крізь пальці, і порожня мрія. Така повітряна, а мріяла постійна. Будую їх із шкла сніжинок тих, Що вже по жменьках дотик пальців звик. Із сліз зими, мороза, хуртовини. Ось обернусь, вони сміються в спину. І кожний раз з льодинок […]
Бракує часу, знову ось фортеці. Будую їх і знову порожнеча. Пісок крізь пальці, і порожня мрія. Така повітряна, а мріяла постійна. Будую їх із шкла сніжинок тих, Що вже по жменьках дотик пальців звик. Із сліз зими, мороза, хуртовини. Ось обернусь, вони сміються в спину. І кожний раз з льодинок […]
-Та не кричи так! – просить вампір дівчину, – Мені тільки пігулку запити! -Ой! Справді?! А Вас щось болить? – поцікавилась та вмить забувши про страх. -Ні! Я просто люблю всякі пігулки їсти, – скривився кровопивець, – звісно болить! -А що болить? А Ви знаєте, що пігулки краще запивати чистою […]
Мій корабель поплив у майбуття , На ньому все , моє життя. Там радощі, печаль та смуток, Та мій затьмарений розсудок. Пливе усе, що було, що буде, Та тільки знаю я одне, Що Мрії – в житті головне. Закінчила школу , вступила до ВУЗу, Тільки на науки буде спокуса. На […]
Щоденники кентавра дорога з відрізаними головами . хірір Домінік автар як епіграф є воли , є поганяйли радянський письменник український Галан Гієна на ім’я Люцифар Шамарай повідрізав голови у своїх жертв . Йому це до вподоби . Поскладав їх обабіч дороги ,щоб усі бачили і жахалися . Той , хто […]
Іще така історія , що коли у мами зуб болів вона дізналась про спосіб лікування – це соти ос , але не покинуті а з осами , так батько і вона мабуть поїхала до баби М. , він поліз на горище , оси його покусали , но зуби полікували .Він […]