Щоденники кентавра дорога з відрізаними головами . хірір Домінік автар як епіграф є воли , є поганяйли радянський письменник український Галан Гієна на ім’я Люцифар Шамарай повідрізав голови у своїх жертв . Йому це до вподоби . Поскладав їх обабіч дороги ,щоб усі бачили і жахалися . Той , хто […]
Проза
91 posts
Іще така історія , що коли у мами зуб болів вона дізналась про спосіб лікування – це соти ос , але не покинуті а з осами , так батько і вона мабуть поїхала до баби М. , він поліз на горище , оси його покусали , но зуби полікували .Він […]
Я знову тут – під обстрілом очей. Стіл, крісло, дошка, крейди біла грудка. Спинити час, що так злітає прудко, нікому не вдалося ще! У цих очах — мовчазне запитання: який, ти світе, що ти нам несеш? Вони вже не дитячі, але все ж… Життя для них ще на світанні. У […]
медицина – це слово перекладається як походить від італьянців Медичі ,що перші почали труїти своїх ворогів . все є труїло і все є ліки .Авіцена як лікувати герпес -вірусне захворювання лікувати герпес можна валеріанкою спиртовою,змащуванням . і листям денежного дерева . джерело :some grandma про листя денежного дерева – джерело […]
Оповідання. Ангел. Сьогодні радісний день у родини. Повертається з лікарні батько, якого важко поранили на війні .Лікарі ледве з того світу вернули. Декілька операцій переніс, голова вся в шрамах і металічній пластині. Болі щодня нестерпні, без таблеток і дня не обходиться. Але він радіє разом з усіма, що живим залишився […]
Монолог убивці Стояла темрява, яка своєю густотою і сирістю заповнювала не тільки під’їзд, а й усе моє нутро, проникала до кожної клітинки й володіла мною. Тепер уже не так страшно, як учора, а завтра, ще й принесе задоволення. Головне не забувати заради чого я сюди прийшов. І от я роблю […]
щоденники кентавра Коли Аскольд став кентавром , а в сучасності він Микола , то він почав відчувати світ інакше . світ усередині в себе . Світ усередині в себе він відчував як шлунок танцює, всмоктує їжу , і кров вливається набухає в ліву півкулю мозку , як кров приходить до […]
Біля одинокої розхристаної берізки так само самотньо стояла покинута Любов… Її безжально хитало різкими поривами вітру і розхлюпувало по краплині усю її дощенту в такт ненаситному і грубому дощу, що ще зовсім недавно так лагідно обіймав її, пестливо даруючи дрібні віддзеркалення щасливого неба. І чим більше хльостало її без того […]
щоденники кентаврів грубість кентаврів і гієн Чому ми грубіяни ? роздуми ми грубимо ,бо п’ємо грубу воду . В ,,домогосподарстві ,, кентавр маючи 200років свого життя , прочитавши багато книжок ,він читав про пом’якшення води , або зроблення її питною для квітів і пропуск фільтром чрез попіл дерев’яний . гієни […]
glava diary of centavrs diary of centavrs ціль життя як епіграф Чому ті родимки з’явились ? Джулія Типусяк Для чого ми живемо ? Я став гієнофобом -каже кентавр Аскольд . Гієни настільки багато мене обіжали магічними закляттями , що я покрився магічними родимками від них . І я не кращий […]
щоденники кентаврів як епіграф ,,Я не був шляхетним все життя ,хоч зараз буду шляхетним,, слова Нік Клауса із ,,щоденників вампіра ,,(ЧОМУ зло в цій казці виживало і що було для них цінним ?-сім’я) якось у казці ельфи створили кентаврів для воєннних цілей . Якось кентаври і гієни захворіли і їх […]
Вони усе забули. Зрештою, ті, хто залишився живий, пам’ятали, але згадки були настільки страшні і болючі, що їх намагалися забути, від них утікали – в роботу, у себе, або до пляшки. Хто мав би розповісти найбільше – вже ніколи і нічого не могли сказати, бо їхні могили були розкидані по […]
Не судилося. Чарівна Марічка-галичанка вийшла на поріг свого дому, щоб вдихнути ковток свіжого повітря. Спека висотує всі її сили. Від думки про коханого паморочиться в голові. Де він, її любий, чи виглядає, чи сумує… Вперше побачивши, закохалась безмежно. І пропав її сон дівочий. Перед очима поставав красивий юнак з синіми, […]
Одного разу в казці заборонили усі казки . І усі казки не змогли перебрехать на всі мови світу . Діти почали хворіти і не їсти . Це був прикінець світу . свіятлина Файл:Боклевский – Чичиков.jpg Їдного разу в казці зачарували чарівний світ і перенесли казкових персонажів у світ без магії […]
частина смішна Щоденники кентаврів кентаври свинтаври . кентаври мають сім`ї і мати в сім”ї сварила за безлад кентаврів : -У вас завжди безпорядок .ви не кентаври ,а свинтаври . -У нас такий безлад який для нас є порядком – відповідав кентаврик . заблукалі кентаври Заблукалий кентавр . Якось кентавр заблукав […]
Частинка із подражанія до щоденників вампіра щоденники кентавра . Одноокий кентавр . Одноокий кентавр дядько Павло . Це був чоловік ,який спочатку воював у фінськосоветській війні ,але він сильно не розказував про це . так що неможливо дізнатись чи було це . А потім у другій світовій або другій вітчизняній […]
Знаєш, воно щоразу так, наче равлик переїв гормону росту: сам виріс, а хатка ні. Ось і вибухає вщент та хатка: на шматки і гострі уламки. Не сховатися в ракушку. Нема її, і все, що так терпілось, виривається. Равлик швидко стухає, плекається нова мушля: шар за шаром, рівень за рівнем. Вона […]
малюнок: Анастасія Зирянова Оповідань-діалог Ангелам-охоронцям земним і небесним присвячується. – Привіт!!! – Привіт-привіт… Але навіщо мене будити? Ти в курсі – зараз четверта година ночі?! Не знаю, як там у вас вгорі, а тут люди в такий час – сплять! – Ну по-перше, ти – моя підопічна, я – твій […]
“Цок” – хтось натиснув на вимикач, поглянувши у порожній зал. На сцені і у залі стало темно. Ось він віддаляючись пішов коридором. У глибині сцени падало світло від вуличного ліхтаря і з довгого коридору за сценою із численними дверима. “Я сьогодні – найкращий,” – заскрипів дерев’яний диван. Він вважав себе […]
Було це чи в Сибіру на аеродромі .Працівник воєнного аеродрому. І йому хату виділили , а вона холодна ,топити надо цим дровами . а поки прийшов ,хата холодна і може заболіти . І був у нього вівчар пес . і він його накриє своєю шерстю і так він врятував його […]
намагаюсь зробити адаптацію до серіалу ,,їдного разу в казці,, але не так воно …задумка така ,щоб усіх казкових українських персонажів пересунути у світ без магії ,тоді ,коли вони із світу з магією ,наприклад адаптація до біблії – диявіл знаючи ,що його чекає нещасливий кінець .він хоче відшукати щасливий кінець ,і […]
Милий животу борщ борщ -щі-зелений борщ Милий животу борщ видавництво Україна посібник -конспект по варінню борщу Введення Є страви ,які не потребують в рекламуванні . Вони ,як вірші , пахнуть так смачно ,що збирають готувати господарок України ,Росії ,Білорусії і інших країн . План 1 рецепти борщу 2 перемішування з […]
Вечір дня 8 березня добігав свого календарного кінця. Ольга лежала у своєму ліжку, вткнувшись у ковдру, і сльози текли по її обличчю. Розмитий макіяж, який вона так старанно наносила раніше залишав неприглядні сліди на подушці, та це її зовсім не бентежило. Іноді сльози текли безперервно з очей, іноді від поганих […]
“Українка” Я горджуся що я Українка, І я це на весь світ скажу, Тому що немає кращого щастя, Ніж признати свою рідню. Яка ціле життя оберігала І не казала що її болить, Бо серце ця рідня Велике мала І в собі всі образи тримала. Люблю свою Україну Як матір рідну […]
ЖІНКА ОСІНЬ Я помітив її ще здалеку. Жінка в легкій сукенці платтю та з капелюшком на голові кольору позолоти, на яких розсіялися квіти ромашки, сиділа на лаві міського скверу й задумливо дивилася вгору. Що вона бачила чи можливо помітила серед гілок дерев? Я не знав, але добре пам’ятав: раніше її […]
У ЛЮБОВІ ДВА КРИЛА Ані хмаринки в небі – лише височінь і спільна радість від поцілунку. Пам’ятаєш? А я ніколи не забуду той день, коли ти відповіла мені: «Так». Щоправда, тоді бешкетник вітер загравав із нами молодими, куйовдив наше волосся, надував парусиною одяг. Але небо… воно було без хмар. Десь […]
ЦЕ ВСЕ – ЛЮБОВ Вона приходить не очікувано, коли її не чекаєш. І тоді здається, що ввесь і світ і ти разом із нею поринаєте у барвисту казку, за обрієм якої не видно ані кінця, ні краю. Вище і вищу у глибочінь небес підіймають тебе її сильні крила. А воно […]
КОЛИ ТИ ПОРУЧ Ти поруч. Я знаю про це завжди; відчуваю Твій подих, дотик Твоїх рук, які щохвилини тримають мої руки. Ти один єдиний на небесах і на землі. Навіть якби я опустився під землю, там також відчув би Тебе. Ти ніколи не залишав мене. Не знаю6 якби жив би […]
ЖІНКА Я щасливий, що знаю тебе. Сам Бог призначив стати тебе моєю. А ще – серцем землі, хоч саме ти колись створено з ребра Адама, точніше – твоїх предків. Але ім’я твоє досі залишається незмінним: – «Мати всього живого». Твоє серце – від Бога, твоя ціна – більша від перл. […]
НІКОЛИ! МЕНЕ! НЕ ПИТАЙ! ПРО ВІЙНУ! Монотонне гудіння і трясіння автобуса заколисувало. А ще ж майже не спала цієї ночі. Проте не та натура (чи нерви, чи що там ще), щоб отак посеред дня, та ще й на людях, заснути. Сиділа скраю, майже біля виходу, на колінах – сумка, тож […]