Хмарки зібралися надовго,
Тож небо вкрилося пітьмою,
Холодні краплі монотонно,
Стікали з листячка сльозою.
Осінній дощик незабутній,
Отак дивлюся у задумі,
Життя гортаю без ілюзій,
І бачу стільки подарунків.
О Боже, мабуть, це прозріння,
Нарешті душу я відчула,
Себе спасаю від невір’я,
Навіщо зрештою ці пута.
А листя гарне, золотаве,
Любуюсь дивною красою,
Хоча і падає, все ж сяє,
Коли подивишся з любов’ю.
Автор публікації
Коментарі: 798Публікації: 507Реєстрація: 30-12-2020
Достижение получено 07.04.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 22.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Яскравий коментатор
Достижение получено 04.04.2021Титул: Яскравий коментатор