Для голосування необхідно авторизуватись

Під стук коліс

Коли приходить ніч, глибока темінь,
В розчинене вікно я чую стук коліс.
І спогадів накриє раптом повінь…
Душе моя! Не треба тільки сліз.

Я закриваю вуха, щоб не чути,
Нехай минуле не торкається душі.
Та все ж душа не хоче все забути,
І мається минулим у тиші.

І кожен жест і слово повторяє,
Згадати голос намагається чимдуж.
І знову й знову пам”ять відновляє
Розмову двох заблудших в світі душ…

Війнуло вітерцем, й похолодало.
Відлунням десь промчався стук коліс,
І спогади повільно замовкали…
Це ранок приховав неспокій, його зміст..

1

Автор публікації

Офлайн 4 роки

nadjarka@ukr.net

201
Коментарі: 0Публікації: 63Реєстрація: 12-04-2020

Срібне перо

Достижение получено 30.05.2020
Присвоюється автору, який подав на сайт 50 і більше публікацій

Небайдужий читач

Достижение получено 23.05.2020

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій