Воїну-інтернаціоналісту Анатолію Грищуку
У старому альбомі – мить
На пожовклих долонях доль
Юним спогадом миготить,
Наче просто кіношна роль.
Знову травень почав цвісти
У відлунні минулих битв,
А у мами – його листи
У обіймах усіх молитв…
А у мами – намистом сліз
Кожен крок на її поріг,
Аби радість конверт приніс,
Лиш би Бог його уберіг!..
А у мами – хустина та,
Що з далеких чужих світів,
І любові зоря свята,
Із якою таки вцілів!..
А гітари його струна
Зазвучить караваном літ,
Бо була вона, та війна,
І перерваний чийсь політ…
У старому альбомі – день,
А заплющує очі – сон:
У прощанні усіх прощень
І у серці, що збило тон…
Кожен раз отой дух війни
І мовчання чиїхось ран,
Міцним потиском рук – сини
І завжди поряд він, Афган…
5-6.05.2012
Автор публікації
Титул: Небайдужий читач
