Шепочуться вітри у гілках вечорових,
Всміхаючись моїм засмученим думкам.
Я слухаю крізь сон таємну цю розмову,
Зітхаю у душі несказаним словам.
А зорі за селом згасали непомітно,
Іскрилися сніги у білій далині.
Той погляд схожим був на дивні якісь квіти,
Що щирістю й теплом сподобались мені.
Той погляд схожим був на давні мої мрії,
Що осінь берегла в калинових очах.
Той погляд до цих пір так щиро мене гріє,
Приходячи не раз у пізніх моїх снах.
Минає за вікном засніжена стежина,
Стихає сніговій у сонних небесах,
А мрії, як птахи, у вирій знову линуть,
І падає на сніг з очей моїх роса.
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 111Реєстрація: 31-07-2018
Достижение получено 22.04.2019
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій
Достижение получено 04.09.2018
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
