Поміж світами, зібгана в сувої,
Розшукана, збагненна…та не та!
Вже ,долілиць, земля тінь сонця гоїть,
Вчорашня попеліє марнота…
Розіпнутна, закута у кайдани,
Слізливих вилиць змучене”прости”.
І не прокльонів кату, ні “осани”.
Mio sole…Відпускаю!…Відпусти…
Автор публікації
Коментарі: 0Публікації: 1Реєстрація: 01-01-2021
