Ти припадаєш до моїх грудей
І просиш все почать спочатку.
Давай хоч заради дітей
Не ставити останню крапку.
Душа болить, стискається у грудях серце.
І рада б я на все забить
Та милий мій
Говориш ти все це вже не вперше.
Погасло вогнище кохання
І вичерпався ліміт терпіння.
Ти скажеш, марні всі твої старання,
Але не можна все спехнуть на невезіння.
Сім’я це труд важкий, щоденний
Та ти ж не любиш сильно працювать.
Ти скажеш я в усьому винна і впевнений
Що теж багато є чого сказать.
Але чи варто стрілки переводить
І знов доводити себе до сказу?
«Не знаєш броду-не лізь вводу»
А ще краще дивись гарно спочатку.
Ти припадаєш до моїх грудей
І просиш все почать спочатку.
А варто? Не спішім людей
На попелищі почуттів нема початку.
Автор публікації
Коментарі: 2Публікації: 24Реєстрація: 15-01-2021
Достижение получено 16.01.2021
Титул: Небайдужий читач
Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій
Достижение получено 15.01.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 10 і більше публікацій
