Для голосування необхідно авторизуватись

Час не лікує

Дитинство до пам’яті знов підкрадається,

Шукає притулку десь там, у думках.

І хочеш – не хочеш, туди повертаєшся,

Де сонячні ранки пробудить туман.

 

По – іншому світ і людей я сприймала,

Когось так любила, когось берегла.

Воно ж промайнуло, вуаллю накрило,

І вже зовсім інше у мене в думках.

 

Хотілось частіше горнутись до мами,

Життя так летіло, я швидко зросла.

Хотілось частіше розмовляти із татом,

Встигав лише піт витирати з чола.

 

А далі життя готувало сюрпризи,

Несло поміж радість, образи і страх.

Коли залишилась напівсиротою

Хтось, ніби, від серця мого відірвав цілий шмат.

 

А час не лікує, до болю привчає,

Затягує рани, рубці залиша.

Й вони ще щемітимуть довго, роками…

Все пройде тоді, як відійде душа.

 

Дитинство ж до пам’яті знову крадеться,

Впускаю, тримаю його при собі.

Не знає ніхто, як в житті доведеться

Із часом своїм лікувати себе.

 

1

Автор публікації

Офлайн 10 місяців

Леся Капля

134
Коментарі: 11Публікації: 47Реєстрація: 19-07-2019

Вибір видавця (Листопад 2019)

Достижение получено 17.12.2019

Титул: Вибір видавця (Листопад 2019)

Небайдужий читач

Достижение получено 20.10.2019

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій