Для голосування необхідно авторизуватись

“ТРИ ВЕСЕЛІ ГНОМИ”

” ТРИ ВЕСЕЛІ ГНОМИ”

В одному казковому лісі колись дуже давно жили три веселі гномики.
Одного звали Дзвіночок, він любив носити різнокольорові дзвіночки.
Другого звали Кульбаба, він бігав так немов літав над над землею.
А третього звали Пальчик, тому що він був найменьшим. Гномів в лісі знали всі звірі, жучки і павучки, але ніхто їх інакше, как три веселі гноми не називав.
Гн омики жили в забавних, чарівних будиночках, які з приходом нової пори року знінювалися. У кожного гномика було своє захоплення, без якого вони не могли прожити і дня. Дзвіночок любив ходити на риболовлю, але не для того, щоб ловити рибу. Він з ними дружив, плавав і допомогав рибкам, якщо ті потрапляли в біду.
Кульбаба був любителем метеликів, але, як і його друг, їх не ловив, він просто бігав за ними або спостерігав, лежачи на квітковій галявині або на траві.
Пальчик був мрійником і романтиком, він любив лежати на сонечку і спостерігати за хмарами, ще він любив грати з сонячними зайчиками. Але незважаючи на те, що гномики так весело проводили час, вони були дуже працелюбні ізавжди допомагали один одному. Вечорами, коли в лісі ставало тихо і всі звірі розбіглися по домівкам, гномики тех поспішали додому. Але в цей вечір гномики зібралися під старою яблунею, де був будиночок Кульбаби.
– Ну ось ми і знову зібралися разом,- сказав Дзвіночок. – Розкажіть, як ви сьогодні день провели?
Але в цей час до них прибіг маленький ведмедик і плачучи сказав: ” Там у лісі біля нашого барлогу сірий вовк, він хоче забрати мою сестричку, допоможіть мені ” Забувши про все, гномики побігли за відмежам, який показував їм дорогу.
А вовк у цей час причаївся біля входу в барліг, думаючи, що відмежа побачить, що поруч нікого немає, вигляне з барлогу, і тоді він його схопить.
Помітивши вовка, Дзвіночок тихо підкрався до нього і став так сильно дзвеніти своїми дзвіночками, що воак злякався і втік. Тим часом Пальчик з Кульбабою заспокоїли ведмедика та його сестричку. Вже була глубока ніч, але втомлені гномики не йшли від відмежат, вони сиділи з ними і чекали, коли повернуться їхні батьки. А коли вони прийшли, то ведмежата, перебиваючи одне одного
стали розповідати історію, яка трапилася з ними вдень.

4

Автор публікації

Офлайн 1 тиждень

Skazka2020

331
Коментарі: 29Публікації: 173Реєстрація: 15-08-2020

Небайдужий читач

Достижение получено 07.06.2021

Титул: Небайдужий читач

Присвоюється користувачу, який оцінив 50 і більше публікацій

Золоте перо

Достижение получено 10.03.2021
Присвоюється автору, який подав на сайт 100 і більше публікацій