Йде втомлено, зігнувшись, літня жінка. Вдивляючись в туман, мов крізь літа. Гортаючи життя свого сторінки, Кудись спішить. А навкруги – сльота.   На білі коси напнута хустинка, Вкриває плечі паморозь густа. Хитається від вітру, мов билинка. І лиш шепочуть щось її вуста.   Дозволь спитати, з ким ти розмовляєш? Кому […]