Ти прекрасна у своїй неповторності, Наче вмита ранковою росою квітка. Ти холодна уся у своїй загадковості – Водночас і бажана і така неприступна. Ти прекрасна, наче розцвіла троянда І холодна наче у небі нічному зоря. Полонить і спокушає твоя краса Так водночас і грішна і невинно свята
Поезія.Кохання
2 posts
Так стримано і без овацій, Ти поглядом мене зустрів. Та у полоні моїх грацій Ти на очах сп’янів. Два погляди злилися У битві почуттів. В очах вогонь іскрився, То ніжно мерехтів. Той погляд різав на шматки, Крамсав дедалі більше. У горлі скупчились коми, А біль проймав все глибше. Відверто, я […]