Тебе, не красять квіти ці, А все зовсім навпаки. Перед очима образ твій, Забрав усі мої думки. У тиші цього снігопаду, Чую, голос твій. Скажи, як ти посміла? Дібратися до мрій. І я давно забутий часом, Вітром поправляю локон твій. Куди ведеш мене? Мій «Едемський змій».